УДК 331.101.26

О.О. Резніченко, викладач, Д.С. Насипайко, асистент

Кіровоградський національний технічний університет

Стан людського розвитку на прикладі Кіровоградської області

У даній статті приведені результати дослідження демографічного стану в Кіровоградській області. Розглянуто динаміку кількості населення, природний рух, розподіл населення за віком. Зроблено прогноз, за допомогою якого виявлено, що населення в Україні буде скорочуватися. Висловлено самостійні пропозиції, використання яких дозволяє частково розв'язати проблеми людського розвитку в Україні.

людський розвиток, людський капітал, демографічний стан, регіон, природний приріст

Постановка проблеми у загальному вигляді. Людський розвиток є головним чинником створення інноваційних засад економічного розвитку, нагромадження національного багатства та підвищення конкурентоспроможності усіх країн з будь- яким рівнем соціально-економічного розвитку.

В регіоні сформувалися диспропорції в структурі відтворення населення. Актуальність досліджуваної проблеми людського розвитку полягає в тому, що на сьогодні в Україні різко проявили себе негативні тенденції, які знаходяться в площині певних прорахунків у системі формування людського капіталу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У світовій практиці співробітниками ООН для розрахунків індексу людського розвитку країни використовуються такі стандарти, як тривалість життя, грамотність населення, середня тривалість навчання, реальний ВВП на душу населення (у купівельній спроможності до долара). Цей показник у цілому інтегрує три складові: рівень життя, освіту і довголіття. Тому сам по собі він може вважатися соціальним стандартом. Координатором системи ООН та постійним представником програми розвитку ООН в Україні є Ф. О'Доннел.

Наведемо приклади визначення сучасними вченими людського капіталу як соціально-економічної категорії. На думку О. Грішнової, під людським капіталом слід розуміти сукупність сформованих і розвинутих внаслідок інвестицій продуктивних здібностей, особистих рис і мотивацій індивідів, що перебувають у їхній власності, використовуються в економічній діяльності, сприяють зростанню продуктивності праці і завдяки цьому впливають на зростання доходів свого власника, прибутку підприємства та національного доходу [2, С. 16-17].

За визначенням О. Бутнік-Сіверського, людський капітал - це сукупність знань, навичок, творчих здібностей, а також спроможність власників та наукомістких працівників відповідати вимогам і задачам компанії [1, С.17].

Визначення людського капіталу також відображено О. Лазоренко: «Людський капітал - це категорія, яка характеризує сукупність сформованих і розвинутих в результаті інвестицій продуктивних здібностей, особистісних рис і мотивацій індивідів, що перебувають у їхній власності, використовуються в діяльності (передусім виробничій), сприяють зростанню продуктивності праці» [4].

На сучасному етапі розвитку науки людський капітал визначається як «набуті навички та знання, які не можна відділити від їхнього носія - людини та які дають змогу збільшити продуктивність» [5, С.31]; «набуті знання, навички, мотивації, творчі здібності та енергія, що отримані через формальну освіту або через практичний досвід, це якості людини, що принципово впливають на результати активності» [3]; обсяг продуктивних навичок та технічного знання.

Останніми роками наукові пошуки таких українських вчених як Вовканич С., Цапок С., Гуреш Т., Антонова Й., Борисова Д, Аблулатипов Н., Дорно П., Зацепін В., Євтушенко Г., Куценко В. та ін. поглибили уявлення про регіональний демографічний розвиток.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Аналіз матеріалів стосовно стану людського розвитку показав, що все ще не досягнуто єдності у поглядах вчених щодо врегулювання проблеми зменшення чисельності населення.

У зв'язку з цим дослідження і вирішення питань, які пов'язані з оцінкою демографічного стану з метою прийняття заходів щодо запобігання негативних чинників є нагальною потребою.

Формулювання цілей статті. Метою статті є поглиблення наукових уявлень про людський розвиток, людський капітал, аналіз демографічної ситуації.

Виклад основного матеріалу дослідження. Формування людського капіталу пов'язане з фінансуванням людського розвитку та обумовлене спрямуванням зусиль носія людського капіталу, його родини, закладів освіти тощо.

Людський капітал формується завдяки функціонуванню ланок соціальної сфери, спрямованих на забезпечення добробуту населення.

Для характеристики соціально-економічних факторів, які обумовлюють розвиток людського капіталу, слід обрати регіональні особливості.

За даними демографічної статистики в Кіровоградській обл. станом на 1 січня 2009 р. мешкало 1027 тис. осіб, що майже на 10 % менше від рівня 2002р. (табл.1).

Таблиця 1 - Динаміка кількості населення (на 1 січня)

З 1989 р. тривалість життя в м. Кіровограді зменшилася приблизно на 7 років. Загальна кількість наявного населення України за період 2000-2008 скоротилась на 3,1 млн. осіб.

Важливо, що це відбулося не через еміграцію населення, а через те, що коефіцієнт смертності переважав над коефіцієнтом народжуваності.

За даними головного управління статистики Кіровоградської обл., протягом 2005-2008 рр. трішки зросла народжуваність (з 8,97 до 10,54 народжених на 1000 наявного населення). Найвищими темпами в регіоні зростання цього показника відбувається в Дніпропетровській обл.

В січні-вересні 2009 р. в Кіровоградській обл. природний рух населення характеризувався природним убутком (-5140) осіб. Це мінімальне значення показника по регіону.

Динаміка коефіцієнтів природного руху населення України у 2005-2008 рр. наведена на рис. 1. За січень-вересень 2009 р. смертність в Кіровоградській обл. перевищувала народжуваність в 1,6 рази. Найгірші показники в Україні - у Сумській та Чернігівській областях.

На початок 2009 р. в Україні питома вага населення віком до 45 років складала 58,1% (табл. 2). Тобто у країни є перспектива.

Населення України зменшується виключно за рахунок природного скорочення (67,2 тис. осіб), яке не перекриває незначний міграційний приріст населення (4,0 тис. осіб).

У 2008 році від'ємне міграційне сальдо було зареєстровано у 13 областях України, найбільш вагомих значень воно досягло у Кіровоградській обл. (-1,4) на 1000 осіб.

Щодо подальших