іноді навіть «обганяє» його, зростання населення вповільнюється. По завершенні демографічної революції динаміка чисельності населення залежить уже від чинників, не пов'язаних з переходом до відтворення населення сучасного типу, вона починає підкорятися законам, властивим новому історичному типу відтворення людей.
Різночасність початку й асинхронність розвитку обох фаз демографічної революції призводить до того, що впродовж відносно короткого часу назріває демографічний вибух, і населення переживає дуже швидке зростання чисельності, яка може збільшитися за сторіччя значно більшою мірою, ніж за всю попередню історію. Потужність такого вибуху може бути різною й залежить від конкретної ситуації, в якій здійснюється демографічна революція. Так, населення зарубіжної Європи збільшилося за XIX сторіччя від 160 до 295 млн чоловік (на 135 млн, або на 85%) і дало ще кілька десятків мільйонів емігрантів у Новий Світ. Демографічний вибух у Західній Європі припинився дуже швидко — на початку XX сторіччя — у результаті стрімкого падіння народжуваності. Проте сучасний світовий демографічний вибух, пов'язаний із здійсненням демографічної революції у країнах третього світу, досяг небувалої сили й перетворився на проблему глобального значення.
Країни, що розвиваються, не знали ранніх стадій демографічного переходу. Він почався одразу, стрімким стрибком від старого типу смертності до нового, й у багатьох з цих країн рівень смертності сьогодні значно нижчии, ніж будь-де у XIX сторіччі. Друга ж фаза демографічної революції у цих країнах у кращому разі тільки почалася, та й то не скрізь. Тому перевищення народжуваності над смертністю досягає величезних розмірів.
В окремих випадках демографічного вибуху може й не бути. Вибухові темпи зростання населення — явище тимчасове, вони зникають по завершенні демографічної революції, натомість інші її наслідки залишаються з людством назавжди. До них належить демографічне старіння населення.
У процесі переходу до сучасного типу відтворення населення радикальних змін зазнає його вікова структура: частка молодших вікових груп неухильно скорочується, а частка старших збільшується. Цей феномен і називають демографічним старінням. Його головною причиною є зниження народжуваності. Старіння населення — одна з тих необоротних змін, які пов'язані з переходом до нового типу відтворення населення. Населення, яке пережило демографічну революцію, ніколи не повернеться до тієї вікової структури, за якої людство жило впродовж усієї своєї історії.
Література
1. Араб-Оглы Э.А. Демографические и экологические прогнозы. — М., 1978.
2. Басалаева Н.А. Моделирование демографических процессов и трудовых ресурсов.— М.: Наука.— 1978.— 87 с.
3. Боярский А.Я. Население и методы его изучения. — М.,
1975.
4. БоярскийА.Я., ВалентейД.И., Кваша А.Я. Основы демографии. — М., 1980.
5. Боярский А.Я. Режим воспроизводства населения и состав семьи // Проблемы демографической статистики. — М., 1966.
6. Буржуа-ПишаЖ. Стабильные, полустабильные населения и потенциал роста //Демографические модели. — М., 1977.
7. Вишневский А.Г. Воспроизводство населения и общество. История, современность, взгляд в будущее. — М., 1982.
8. Вишневский А.Г. Демографическая революция. — М.,
1976.
9. Воспроизводство населения СССР. — М., 1983.
10. Демографические процессы и их закономерности / Под ред. А.Г.Волкова. — М., 1981.
11. Демографический энциклопедический словарь. — М., 1985.
12. Кваша А.Я. Проблемы экономико-демографического развития СССР. — М., 1974.
13. Медков В.М. Демография: Учебное пособие. — Ростов- на-Дону: «Феникс», 2002. — 448 с.
14. Никитенко В.В. Демографический анализ поколений. — М., 1979.
15. Пирожков С. И. Демографические процессы и возрастная структура населения. — М., 1976.
16. ПрибитковаІ.М. Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних і суспільних факультетів вищих навчальних закладів /.- К.: «АртЕк», 1997.— 256 с.: іл.
17. Россет Э. Старение населения — демографическая проблема XX века // Проблемы народонаселения: Сборник переводных статей. — М., 1977.
18. Статистический словарь / Гл. ред. М. А. Королев.— 2-е изд., перераб. и доп..— М.: Финансы и статистика.— 1989.— 623 с.: ил.
19. Стеценко С. Г., Козаченко И. В. Демографическая статистика: Учеб. пособие для эк. спец. вузов.- К.: Вища школа, 1984.- 407 с.: ил.
20. Таба Л. Взаимосвязи между возрастной структурой, плодовитостью, смертностью и миграцией //Демографические модели. — М., 1977.
21. Хольцер Е.З. Модель стабильного населения // Демографические прогнозы. —М., 1973.
22. Brown Robert L. Introduction to the mathematics of demography ACTEX Publications , Winsted & Avon, Connecticut, 1991,230 p.
