Змінивши місце проживання, людина для реєстрації за новою адресою протягом 7 днів повинна подати документи:

• заяву про реєстрацію;

• листок вибуття з попереднього місця проживання;

• квитанцію про сплату державного мита;

• два листки прибуття;

• статистичний талон прибуття.

Усі громадяни, які мали в паспорті штамп «прописаний», автоматично вважаються зареєстрованими. Проживання без реєстрації вважається адміністративним правопорушенням.

Списки і реєстри населення

Діяльність різноманітних державних і суспільних установ супроводжується складанням різного роду списків і картотек, що призначені для вирішення тих або інших конкретних задач. Такі, наприклад, списки виборців, платників податків, військовозобов'язаних, списки персоналу різних організацій, домові книги в містах і книги господарчого обліку в сільській місцевості та ін. Особливістю їх є те, що вони стосуються не всього населення, а тільки визначеної його частини.

Особливим різновидом списків населення є реєстри населення, що ведуться в деяких країнах. Особливістю реєстрів є те, що вони не мають якихось спеціалізованих цілей, крім завдань демостатистичного обліку, і тому в них заносяться відомості про усіх без винятку жителів країни. Хоча традиція ведення реєстрів населення існує досить давно, їхнє широке й ефективне використання почалося тільки з розвитком електронно-обчислювальної техніки і створенням відповідного програмного забезпечення.

При народженні (або при в'їзді на територію країни) людині надається індивідуальний (персональний) ідентифікаційний код, що не змінюється протягом усього життя. Усі події в житті людини, що вимагають документального оформлення, супроводжують внесенням ідентифікаційного коду у відповідні документи. Оскільки один екземпляр цих документів обов'язково направляють до органу, що веде реєстр, усі зміни в житті людини негайно фіксуються в базі даних. Одночасно змінюється і вся сукупність, як за своєю чисельністю, так і за структурою. Таким чином, у будь-який момент часу можна одержувати не тільки інформацію про поточні демографічні події, але і про ті характеристики населення, що звичайно фіксують лише при переписах. Автоматизований реєстр населення стає певною мірою перманентним переписом, що створює передумови для відмови від проведення переписів населення або, принаймні, для збільшення міжпереписного періоду, коли переписи проводять тільки для коректування даних реєстру.

Поширення реєстрів населення обмежене, головним чином, пропускною здатністю ліній зв'язку, обсягом пам'яті і швидкодією комп'ютерів. Тому у наш час реєстри ведуть в країнах з малою територією і невеликим населенням, у яких неважко налагодити зв'язок і передачу інформації в реальному часі від регіональних відділень до центральної установи, що веде реєстр, і в яких можна обійтися порівняно невеликими за обсягом базами даних. Це такі країни, як Швеція, Норвегія, Нідерланди, Ізраїль та інші. У країнах зі значною чисельністю населення ведення електронного реєстру населення поки що практично неможливе через величезні технічні проблеми.

Важливими аспектами ведення реєстру населення є також етичні проблеми, що можуть виникнути, а також проблеми несанкціонованого доступу до інформації, що зберігається в реєстрах.

Література

1. Белова В.А, Царский Л.Е. Статистика мнений в изучении рождаемости. — М., 1972.

2. Боярский А.Я. Население и методы его изучения. — М., 1975.

3. Визначення походження дитини. Реєстрація батьківства. http://www.diya.org.ua

4. Всесоюзная перепись населения 1989 года.— М.: Финансы и статистика, 1987. — 80 с.

5. Всеукраїнський перепис населення: методологія та організація: Навч. посіб. / Під заг. ред. В.О.Парфенцевої. — К.: Вид-во Дердкомстату України, 2001. — 336 с.

6. Грушин Б.А. Мнения о мире и мир мнений. Проблемы методологии исследования общественного мнения. — М., 1967.

7. Дані перепису населення http://www.ukrcensus.gov.ua/

8. Демографический энциклопедический словарь. — М., 1985.

9. Закон України Про Всеукраїнський перепис населення // http://www.ukrstat.gov.ua/Zakon/ukr/perep_u.html.

10. КильдишевГ.С. и др. Статистика населения с основами демографии.— М.,1990

11. Кир'ян Т. Пенсійна реформа інвестуватиме економіку: В Україні, як і в більшості розвинених країн світу, спостерігається поглиблення процесу старіння населення та зменшення платників внесків до страхових фондів // Уряд. кур'єр. — 2003.

— 5 квіт. — С. 5.

12. Медков В.М. Демография: Учебное пособие. — Ростов- на-Дону: «Феникс», 2002. — 448 с.

13. Методы сбора информации в социологических исследованиях. — М., 1990. —Кн.1.

14. МольнарЛ. Применение социологических методов в демографических исследованиях //Проблемы народонаселения.

— М., 1977.

15. Основы демографии / Под. ред. — Боярского А.Я. — М., 1985.

16. Переведенцев В.И. Методы изучения миграции населения. — М., 1975.

17. Переписи населення. // Енциклопедія Українознавства. — т. 6.-Львів, 1996. - С.2011-2013.

18. Прибиткова І. Демографічна ситуація в Україні у дзеркалі Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2002. — № 3. — С. 133-142.

19. ПрибитковаІ.М. Основи демографії: посібник для студентів гуманітарних і суспільних факультетів вищих навчальних закладів.— К., 1997.— 256 с.

20. Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року: /Повідом- лення Державного комітету статистики України. // Статистика України. - 2002. - № 4. - С. 77-85.

21. Ревенко А. Скільки нас було, є і буде напередодні першого Всеукраїнського перепису населення //www.zn.kiev.ua/ie/ show/371/33049.

22. Статистический словарь / Гл. ред. М.А. Королёв. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика.— 1989. — 623 с.: ил.

23. Урланис Б.Ц. Понятие семьи в переписях населения // Вестник статистики. —1958. — № 7.

24. Brown Robert L. Introduction to the mathematics of demography ACTEX Publications , Winsted & Avon, Connecticut, 1991,230 p.