Середньостроковий прогноз фахівці розглядають як самостійне наукове дослідження. Особливістю середньострокового прогнозу є те, що його слід розробляти в тісному взаємозв'язку з більш загальним соціально-економічним прогнозом та прогнозом змін характеру впливу різних соціально-економічних чинників на динаміку демографічних процесів. У зв'язку з цим розробляється кілька варіантів прогнозів. Сценарієм має бути певна ймовірність окремих з них, тому, як правило, розрізняють песимістичний, середній та оптимістичний варіанти прогнозу. Песимістичний варіант прогнозу можна розглядати як прогноз-попередження, завдання якого полягає в тому, щоб привернути увагу до негативних наслідків при збереженні негативних тенденцій, поглибленні несприятливих умов.

Довгострокові прогнози мають аналітичний характер. Як правило, вони розробляються для груп країн або навіть континентів. Їх завдання полягає у створенні певної бази для формування напрямків соціальної, економічної, екологічної, демографічної політики у глобальних масштабах.

Найважливішим підсумковим показником демографічного прогнозування є кількість населення, а це передбачає необхідність прогнозування народжуваності й смертності. Оскільки інтенсивність демографічних процесів змінюється залежно од віку й статі, то перспективні розрахунки населення здійснюються з урахуванням вікового й статевого складу населення. Тому для одночасного врахування впливу змін як віково-статевої структури населення, так і змін тенденцій народжуваності та смертності використовується метод «пересування віків», або «метод компонент». Сутність його можна пояснити на конкретному прикладі. Вихідним положенням є те, що населення будь-якого регіону (міста, села, району тощо) певної віково-статевої структури щороку стає на рік старшим і до наступної вікової категорії в результаті смертності переходить не вся його кількість. Отже, щоб визначити кількість населення на початок наступного (розрахункового) року, слід врахувати повікові коефіцієнти смертності, причому в статевому розрізі. Тобто, якщо відома кількість осіб у віці 30 років на початок поточного року, то для визначення кількості осіб цієї вікової групи на початок наступного року її необхідно скорочувати на так званий коефіцієнт доживання (Рх), який береться із таблиці смертності. Цей коефіцієнт означає співвідношення між кількістю населення певної вікової групи на початок попереднього року і тією кількістю групи, яка перейде до наступної вікової групи.

Таким чином, метод «пересування віків» дає змогу одержати кількість населення в перспективному періоді за віковим і статевим складом.

У демографічному прогнозуванні може застосовуватися також метод аналогій або метод референтного прогнозу. Цей метод базується на припущенні того, що динаміка певного демографічного процесу, який відбувається в населенні одного регіону, відбуватиметься таким же чином, як це було в населенні іншого регіону. Основа цього методу — послідовність станів еволюційного розвитку населення, тобто концепція демографічного переходу. Важливою методичною вимогою при використанні методу аналогій є обґрунтований вибір населення двох регіонів для порівняння, тобто врахування особливостей та відмінностей соціально-економічного розвитку регіонів, населення яких порівнюється, а також ступінь подібності демографічних процесів у них.

Тобто

де Zx та Zx+1 — кількість населення у віці 30 років (за наведеним прикладом) на початок року і кількість цього населення через рік, тобто його кількості у віці 31 рік.

Загальна схема перспективного розрахунку кількості населення за методом «пересування віків» має вигляд [25, с. 296]:

Водночас у літературі наголошується на складності у доборі належних аналогів населення. Це пов'язано з тим, що «віково-статева, як, між іншим, і будь-яка інша структури населення різних періодів часу мають суттєві відмінності й тому навіть близькі за значенням показники режиму відтворення населення зовсім не означають фактичного збігу за всіма параметрами. Тому часто виявляється неможливим підібрати для прогнозованого населення аналогічні показники народжуваності та смертності іншого населення, для якого в дійсності існують інші залежності між повіковими показниками» [42, с. 165]. Тому цей метод використовують як наближений спосіб розробки сценаріїв демографічного прогнозу.

Більш поширеним методом розробки сценаріїв є метод експертних оцінок. Він базується на використанні для сценаріїв думок багатьох фахівців з різних галузей науки стосовно найбільш ймовірних перспективних змін у динаміці таких демографічних процесів, як народжуваність, смертність, міграція. Перевагою цього методу є забезпечення більшої обґрунтованості гіпотез, які беруться у сценаріях прогнозів.

Важливе місце в демографічному прогнозуванні займають прогнози показників, що характеризують сімейну структуру населення. «Сім'я — основний споживач багатьох товарів тривалого використання. Для розрахунку попиту на них необхідні знання майбутньої кількості одинаків та сімей різного типу, зокрема молодих сімей з дітьми, сімей з трьома поколіннями тощо. Прогноз кількості й складу сімей, а також їх доходів і потреб необхідний для оцінки перспектив житлового будівництва [25, с. 353]. Разом з тим методологія розробки цього розділу демографічного прогнозу перебуває на стадії становлення. Зокрема, існують різні підходи до визначення сім'ї як об'єкта статистичного спостереження. Є відмінності в цьому питанні і в міжнародному аспекті. Так, у більшості країн світу об'єктом статистичного спостереження та прогнозу є не сім'я, а домогосподарство. У визначенні домогосподарства немає вимоги родинних зв'язків між його членами, одночасно допускається домогосподарство однієї людини. На думку фахівців, прогноз сім'ї повинен враховувати три категорії: сім'ї, одинаків та членів сімей, які живуть окремо.

Один з методичних підходів до прогнозування сімейної структури населення полягає в екстраполяції різних характеристик розподілу сімей за величиною. Ыший підхід базується на залежностях між віково-статевим складом населення та його сімейною структурою. Застосовується також спосіб, що спирається на так звані коефіцієнти главенства. Ці коефіцієнти розраховуються на основі кількості глав сімей, визначених під час перепису населення. В подальшому кількість глав сімей розподіляється за статтю й віком і визначаються частки глав сімей в кількості осіб цієї статі і віку. Отримані результати і становлять коефіцієнти главенства. Екстраполюючи обчислені коефіцієнти на прогнозовану кількість населення, можна визначити прогнозну кількість сімей. Теоретично найбільш досконалим, але недостатньо розробленим методом прогнозу є моделювання відтворення сімейної структури населення.

Важливою характеристикою прогнозу є його надійність або достовірність, яка визначається насамперед точністю вхідної інформації (дані перепису населення, поточного обліку демографічних подій, вибіркових обстежень тощо), а також обґрунтованістю гіпотез про очікувані зміни соціально-економічних чинників, що впливають на демографічні процеси. Підвищенню точності й обґрунтованості прогнозів сприяють також матеріали спеціальних соціологічних обстежень, які дають змогу враховувати особливості поведінкових аспектів демографічних процесів. Прикладом такого дослідження може бути вивчення намірів людей щодо народження дитини або зміни місця проживання. Безумовно, в цьому випадку важливе значення має ступінь реалізації намірів. Але спеціальні дослідження свідчать, що «для більшості регіонів країни для когорти в середньому очікувана кількість народжень може служити надійним орієнтиром при прогнозі народжуваності. В інших регіонах при формуванні прогнозу дані про очікувану кількість дітей піддаються корекції, яка пов'язана з культурою регулювання народжуваності та його ефективністю» [12, с. 246]. Точність демографічних прогнозів залежить від прогнозованого періоду: на період до 10 років розрахунки можуть бути виконані досить точно, на 25-30 років — ступінь точності знижується. Важливе значення для точності прогнозних розрахунків має стан демографічного переходу населення даної території. На точність прогнозів впливають також різного роду катаклізми стихійного, біологічного та іншого характеру.

Загалом точність демографічних прогнозів значно нижча від точності розрахунків фактичного населення. Тому якщо точність прогнозних розрахунків становить до 5 %, прогноз вважається вдалим (точність переписів населення визначають в 1-2 %).

В енциклопедичному словнику наголошується, що «точність сучасних демографічних прогнозів, особливо довгострокових, визначається рівнем розвитку теоретичної та прикладної демографії, загальним рівнем наукового прогнозування всіх сторін соціально-економічного життя суспільства, а також новими аналітичними та прогностичними можливостями, що надаються комп'ютерними методами. Сучасні програми значно економлять час, необхідний для проведення прогнозних розрахунків, дають змогу прораховувати різні сценарії можливої динаміки населення, а також робити розрахунки у разі неповних або дефектних даних» [25, с. 353].

Слід наголосити, що в різних варіантах демографічних прогнозів маються на увазі певні уявлення про соціально-економічні перспективи розвитку. З іншого боку, зміни динаміки демографічних процесів позначаються на характері соціально-економічних процесів. Разом з тим практика свідчить, що демографічні складові ще не знайшли гідного місця в соціально-економічному прогнозуванні. Демографи ж наголошують на винятковій важливості демографічної експертизи різних рішень. «Експертиза повинна виявляти можливий вплив запланованих заходів на демографічні процеси, як безпосередній, так і опосередкований, вказувати шляхи попередження негативних наслідків запланованих заходів» [49, c. 251].

Прогнози кількості населення світу, основних регіонів і всіх країн, що входять в ООН, здійснюються міжнародними організаціями, провідну роль серед яких відіграє Відділ народонаселення Департаменту економічної та соціальної інформації та політичного аналізу Секретаріату ООН. Ці прогнози використовуються для вироблення міжнародної стратегії розвитку, рекомендацій у сфері політики народонаселення, для вирішення глобальних і регіональних економічних, політичних і екологічних проблем.

Оцінки й прогнози ООН з урахуванням нових даних про рух населення (за даними національних статистичних служб) кожні два роки переглядаються. Відповідно до прогнозу ООН, переглянутого в 1998 р., до 2050 р. кількість населення Землі досягне приблизно