Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Демографічний аналіз

Демографічний аналіз

Серед населення постійно відбуваються різноманітні демографічні події — народження, смерті, шлюби, розлучення, переміщення населення територією держави. Кількість цих подій, їх інтенсивність залежать від соціально-економічних та інших факторів, механізм і характер впливу яких не завжди однозначний і змінюється в часі.

Інакше кажучи, вивчення демографічних подій передбачає з'ясування закономірностей розвитку окремих демографічних процесів та відтворення населення в цілому, а також систему факторів, які на них впливають. Саме цим і займається розділ демографії, який називається демографічним аналізом.

Метою демографічного аналізу є оцінка масштабів подій, виявлення їх закономірностей та причинно-наслідкових зв'язків, передбачення подальшого розвитку подій.

За об'єктом дослідження розрізняють аналіз народжуваності, аналіз смертності, аналіз шлюбності тощо.

Основні методичні положення демографічного аналізу полягають у тому, що, по-перше, час є найважливішою домінантою подій, які відбуваються в населенні. Характер демографічних процесів змінюється поступово, темпи їх зрушень не завжди збігаються у різних демографічних процесах. Тому демографічний аналіз слід проводити в часі.

По-друге, всі демографічні процеси відбуваються на певній території.

Отже, демографічний аналіз здійснюється стосовно часу й території.

Взаємозв'язок демографічних і соціально-економічних процесів опосередкований механізмом демографічної поведінки, який складається зі ставлення населення до проблем народжуваності (генеративна чи репродуктивна поведінка), смертності (вітальна або самозберігаюча поведінка), переміщення територією (міграційна поведінка), сімейно-шлюбних відносин (матримоніальна поведінка).

Існують також зв'язки та взаємний вплив між окремими демографічними станами. Наприклад, високий рівень міграції молоді із сільської місцевості в міста призводить до скорочення народжуваності в селах, до суттєвих змін у віково-статевій структурі сільського населення.

Таким чином, демографічний аналіз полягає в дослідженні різноманітних за характером внутрішніх і зовнішніх зв'язків демографічних і соціально-економічних подій та процесів. Тому й аналітичний апарат, методичні підходи мають бути різноманітними, здатними забезпечити комплексне вивчення сутності подій і процесів, що відбуваються в населенні, вичерпне їх описання та виявлення закономірностей. Методи демографічного аналізу вдосконалювалися тією мірою, як підвищувалися вимоги до його повноти й точності демографічної інформації.

Методи, що застосовуються в демографічному аналізі, умовно можна поділити на групи.

Статистичні методи, або демографічна статистика. Ці методи давно використовуються і добре відпрацьовані. Для аналізу тенденцій демографічних подій застосовують методи статистичного аналізу, які полягають у розрахунку абсолютних, відносних та середніх величин, індексів, ймовірних характеристик інтенсивності демографічних процесів. Прикладами таких показників можуть бути: абсолютний приріст (скорочення) чисельності населення за певний проміжок часу; темпи збільшення (скорочення) чисельності населення всього або певної вікової групи; співвідношення чоловіків і жінок у середньому та за віковими групами тощо.

На основі загальної статистичної методології аналізу демографічною статистикою розроблено свої методи аналізу, прикладом яких можуть бути так звані демографічні таблиці.

Вони являють собою систему ймовірних характеристик повікових інтенсивностей подій. Наприклад, таблиці смертності містять показники «ймовірності смерті», що характеризують ймовірність для людини, яка досягла віку х років, померти у віці х+n років.

Математичні моделі. Велика різноманітність зв'язків демографічних процесів і факторів, які на них впливають, зумовили необхідність застосування в демографічному аналізі математичних моделей. Такі моделі дають змогу встановити кількісні залежності між демографічними процесами та факторами, що на них впливають.

Математичні моделі використовують для аналізу закономірностей розвитку окремих демографічних процесів, відтворення населення в цілому, аналізу закономірностей розвитку сім'ї та взаємозв'язку демографічних процесів з розвитком економіки, станом навколишнього середовища тощо.

Широкому застосуванню математичних моделей в демографічному аналізі сприяє використання сучасної електронно-обчислювальної техніки.

Соціологічні методи. Для аналізу демографічної поведінки та ставлення населення до різних демографічних подій досить часто необхідна така інформація, яку можна отримати, застосувавши особливі методики і прийоми (про особисті, сімейні рішення, мотивації окремих демографічних дій особи тощо). Такі методики розроблені в соціології та психології і запозичуються демографією.

Графоаналітичні та картографічні методи полягають у поданні демографічної інформації у вигляді різноманітних графіків, схем, малюнків, карт щільності населення та ін. Таке відображення дає змогу наочно показати і легше уявити генеральні закономірності розвитку демографічних процесів, їх структуру.

Крім перелічених загальних у демографії є свої, специфічні графічні методи. Наприклад, графічне зображення віково-статевої структури (розподілу) населення на певний момент, так звані віковостатеві піраміди (рис. 4).

При побудові віково-статевої піраміди на вертикальній осі відкладається вік, як правило, в п'ятирічних вікових інтервалах. На горизонтальній осі відкладається чисельність населення відповідної вікової групи (в абсолютних показниках — чол., або у відносних — відсотки, частка населення відповідної вікової групи в загальній його чисельності). Чисельність населення за віково-статевими групами зображується прямокутниками, які розташовуються один над одним у порядку збільшення віку. Висота прямокутника дорівнює величині вікового інтервалу, а його площа відповідає чисельності. При цьому чоловіче населення зображається зліва від вертикальної осі, жіноче — справа.

Віково-статева піраміда відображає віково-статеву структуру населення на певний момент. Вона дає уявлення про вплив на віковий склад населення процесів народжуваності й смертності протягом тривалого часу, а також про вплив сучасної вікової структури населення на перспективи збільшення його кількості.

Широке застосування в демографії має також демографічна сітка (сітка Лексиса, сітка Пресса), яка за допомогою графічної побудови відображає сукупності людей та подій з метою обчислення основних характеристик демографічних процесів у поколінні та аналізу їх перебігу в часі (рис. 5).

Аналіз демографічних подій на демографічній сітці здійснюється з використанням трьох видів ліній: горизонтальної лінії віку, вертикальної лінії часу та діагональної лінії життя, яка проходить під кутом 45 .

Можливість з допомогою сітки визначати окремі демографічні характеристики базується на такій залежності: дата настання певної події дорівнює даті входження людини в певний стан плюс тривалість перебування в цьому стані на момент настання події (на момент спостереження). Необхідною умовою при цьому є те, що відлік часу та тривалості стану здійснюється в одних і тих же одиницях.

Наприклад, момент вступу до шлюбу — 1996 р., а дата народження дитини — 01.01.2000. За допомогою графічного зображення, наведеного на рис. 5, можна встановити тривалість перебування у шлюбі до народження дитини.

Якісний демографічний аналіз передбачає дотримання певних методологічних вимог як до підбору конкретних методів та показників, так і до інформації, що аналізується. Найпершою вимогою до інформації для забезпечення достовірності розрахунків є її обсяг і якість. Тобто інформація повинна бути вичерпною й надійною, відповідати завданням аналізу за обсягом у цілому й за окремими позиціями.

Для забезпечення відповідності інформації вимогам до неї необхідна логічна й статистична перевірка надійності показників. Насамперед вони повинні належати до населення тієї території, яка аналізується. Необхідно також перевірити повноту обліку всіх демографічних процесів, потрібних для аналізу.

Достовірність інформації підвищується в разі використання максимально можливої кількості різних джерел інформації, в тому числі й результатів різноманітних обстежень. Це забезпечує різнобічність інформаційних даних про населення, а отже, сприяє здійсненню повноцінного аналізу.

До сказаного слід додати, що для проведення якісного демографічного аналізу, крім інформації стосовно демографічних подій і процесів, необхідні також дані, що характеризують фактори, від яких залежить динаміка процесів у населенні. Наприклад, при аналізі динаміки народжуваності необхідно враховувати зміни, що відбуваються в економічній сфері, у навколишньому середовищі тощо.

Найважливішим, найбільш широко вживаним показником, який досліджується в демографічному аналізі, є абсолютна кількість населення. Цей показник характеризує загальну кількість населення, яке проживає на певній території в певний період часу. Отримати дані про абсолютну кількість населення можна або з матеріалів перепису, або шляхом відповідних розрахунків на основі даних про кількість населення певного регіону на конкретну дату, про кількість народжених і померлих та про сальдо міграції.

Говорячи про абсолютну кількість населення, слід мати на увазі, що розрізняють наявне й постійне населення.

Наявне населення — це сукупність людей, які перебувають на певній території на момент перепису (обстеження) населення, тобто вона включає осіб, які тимчасово перебувають на цій території і не включає тих, хто тимчасово відсутній.

Постійне населення — це населення, яке постійно проживає на певній території (в певному населеному пункті). Воно включає жителів, які тимчасово перебувають за межами місця свого постійного проживання, і не включає осіб, які тимчасово перебувають на території певного населеного пункту.

Вперше категорії наявного й постійного населення були застосовані в 1846 р. бельгійським демографом і статистиком А. Кетле.

Маючи дані про абсолютну кількість населення (наявного чи постійного) за кілька років, можна обчислити приріст населення за певний період часу. Цей показник визначається за формулою

де Dt — абсолютний приріст населення за період 0-t;

Po — кількість населення у попередньому році;

Pt — кількість населення у наступному році.

Абсолютний приріст населення може бути додатною величиною, коли кількість населення збільшується, і від'ємною, коли вона скорочується (табл. 3).

Компонентами зміни кількості населення певної території є зміна її за рахунок природного руху (природний приріст) і механічного (міграційного) руху (сальдо міграції).

Тобто природний приріст населення — це різниця між кількістю народжень і смертей за певний період, механічний (міграційний) приріст — це сальдо міграції (різниця між кількістю прибулих і вибулих).

На основі


Сторінки: 1 2