* Розраховано за даними: Статистичний щорічник України за 2000 рік. — К.: Техніка, 2000. — С. 316; Статистичний щорічник України за 2001 рік. — К.: Техніка, 2002. — С. 346.

де Нк — кількість населення на кінець періоду;

Чн і Чп — відповідно кількість народжених і померлих за період, що аналізується;

Мі і Ме — відповідно кількість іммігрантів і емігрантів за період, що аналізується.

Для аналізу динаміки кількості населення крім абсолютних застосовуються відносні величини. Вони характеризують інтенсивність зміни показників кількості населення. Найбільш широко вживаним відносним показником є темпи зростання і приросту за певний період.

Темп зростання кількості населення обчислюється за формулою:

де Нк і Нп — відповідно кількість населення в кінці й на початку періоду, що аналізується.

Для обчислення темпу приросту використовується формула:

Наприклад, населення України на 01.01 в 1990 р. становило 51,8 млн чол., а в 2000 р. — 49,7 млн чол.

Отже, темпи зростання і приросту населення України за період 1990-2000 рр. становитимуть:

З таблиці видно, що протягом усього періоду спостерігалося стійке зниження темпів приросту чисельності населення України, а з початку 90-х років почалось абсолютне скорочення чисельності населення, про що свідчить від'ємне значення приросту.

Дані про темпи приросту населення Укарїни за 1960-2000 роки наведено в табл. 4.

Абсолютна кількість населення визначається на певну дату, найчастіше — на 1 січня. Демографічні ж події (народження, смерть, міграція, шлюб, розлучення) відбуваються протягом всього часу (за одиницю часу в демографії найчастіше беруть рік), певним чином впливаючи на чисельність населення в різні періоди року. Отже, в нашому випадку йдеться про зіставлення моментного показника з періодичним, що некоректно. Тому в демографічній статистиці існують методи перетворення періодичних показників у моментні й навпаки. Такі розрахунки пов'язані з певними труднощами і на практиці, з деякими припущеннями, обчислюють так зване середнє населення. Точніше, розраховують величину середнього населення за один рік, яке в нашому випадку називається середньорічним населенням. Ця величина обчислюється за формулою

де Нп.р і Нк.р — відповідно кількість населення на початок і на кінець року.

В демографічному аналізі широко застосовується дослідження так званих структур населення. Структура населення являє собою співвідношення різних його груп, визначених за певними характеристиками.

Вивчаючи населення, різні науки виокремлюють свої класи характеристик, а саме [22, с. 106]:

• аскринтивні — ті, що фіксуються при народженні. Це біологічні характеристики — стать, вік та деякі інші — расова належність, етнічна належність та ін.;

• соціальні. До них належать шлюбний стан, освіта, навчання у школі для дітей і підлітків, країна походження, рідна мова, громадянство, конфесійна належність та ін.;

• економічні — це джерело доходу, статус зайнятості, професія, галузь тощо;

• міграційні — місце народження, який час проживає в цьому населеному пункті тощо;

• характеристики демографічних подій, тобто характеристики щодо народжень і смертей, шлюбів і розлучень, а саме: вік взяття шлюбу, порядковий номер шлюбу, число народжених дітей, вік при народженні дитини та ін.;

• характеристики сім'ї (домогосподарства): тип домогосподарства, його величина та ін.

Для демографічного аналізу першочергове значення мають демографічні характеристики — стать, вік та шлюбний стан, а отже й демографічні структури — статева, вікова і шлюбна.

В енциклопедичному словнику подано таке визначення статі стосовно людини. Стать — це «комплекс тілесних (генетичних, морфологічних та фізіологічних), репродуктивних, поведінкових, соціальних, соціально-психологічних та психологічних ознак, що детермінують особистісний біологічний і соціальний статус людини як чоловіка чи жінки» [25, с. 327].

Розподіл усього населення за ознаками статі на чоловіків і жінок являє собою його статеву структуру (або статевий склад).

У демографії відомо два підходи до обчислення статевої структури населення. В першому випадку статеву структуру розглядають як визначення абсолютних показників та часток кількості чоловіків і жінок у всьому населенні та в окремих вікових групах. У другому випадку розраховуються показники співвідношення статей у всьому населенні та окремих вікових групах. Зазвичай, співвідношення статей визначається як кількість чоловіків, що припадає на 100 або 1000 жінок (табл. 5).

* Розраховано за даними: Статистичний щорічник України за 2000 рік. — К.: Техніка, 2000. — С. 316. Статево-віковий склад населення України за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. — К., 2003. — С. 13-14.

Статева структура населення формується й розвивається під впливом трьох факторів: співвідношення кількості хлопчиків і дівчаток серед народжених живими, різного рівня смертності чоловіків і жінок у різних вікових групах та статевих відмінностей в інтенсивності міграції.

Важливою демографічною характеристикою є вік — період від народження людини до певного моменту життя. Сучасні уявлення про вікові періоди в житті людини подано в табл. 6.

Розподіл населення за віковими групами являє собою вікову структуру. Для побудови вікової структури населення найчастіше використовують п'ятирічні вікові інтервали. Така вікова структура будується за такими віковими групами: 0-1 рік, 1-4 роки, 5-9 років, 10-14 років, 15-19 років, ..., 50-54 роки, 55-59 років, ..., 80-84 роки, 85 років і більше (табл. 7).

Дані вікової структури населення мають суттєве демографічне та соціально-економічне значення. Враховуючи особливості вікової структури населення, можна формувати уявлення про можливі тенденції народжуваності, смертності, про зміни в кількості працездатного населення, про структуру попиту на товари та послуги тощо.

Як уже зазначалось, до основних демографічних характеристик крім статі та віку належить шлюбний стан (шлюбний статус). Під шлюбним станом розуміють «становище індивіда стосовно інституту шлюбу, яке визначається згідно зі звичаями та правовими нормами тієї чи іншої країни» [25, с. 30].

Відповідно до становища індивіда стосовно інституту шлюбу всі люди поділяються на осіб, які:

• перебувають у шлюбі;

• ніколи не перебували у шлюбі;

• вдівці і вдови;

• розлучені.

Розподіл населення за шлюбним станом є шлюбною структурою. Остання будується на базі матеріалів перепису населення або мікропереписів. Тому вони є моментною характеристикою.

Інформація про шлюбну структуру населення необхідна для дослідження проблем розвитку сім'ї, народжуваності, смертності, відтворення населення загалом.