ЖиттєвиИ потенціал певної групи населення залежить від числа осіб, що входять до її складу, вікової структури групи і середньої тривалості маИбутнього життя для окремих вікових груп. Зміни життєвих потенціалів групи населення визначаються чисельністю народжених і померлих, структурою померлих за віком, середньою тривалістю маИбутнього життя для окремих вікових груп, старінням населення, а також чисельністю прибулих і вибулих та за їх віковою структурою.

Для наочного представлення демографічних процесів використовують графічні методи: графіки, схеми, діаграми, малюнки й ін. При дослідженні демографічних процесів і структури населення певної території чималу допомогу надають карти (щільності, етнічні й ін.), картодіаграми, картограми. У демографії є й свої власні графічні прийоми. До їхнього числа належить побудова статево-вікових пірамід. Важливе місце в демографії приділяють і побудові так званої демографічної сітки, що дозволяє одержати чисельні значення деяких величин, які безпосередньо не можна спостерігати, а також показати динаміку чисельності груп населення в часі.

Демографічна сітка, сітка Лексиса (Lexis diagram) — це графічне зображення сукупностей людей та подій в їхньому житті, призначена для обчислення головних характеристик демографічних процесів у генерації та аналізу їх перебігу в часі. Вона була розроблена в кінці XIX ст.. німецьким статистиком В. Лек- сисом. З середини XX ст. частіше почали використовувати сітку французького демографа Р. Пресса. Принципи побудови цих двох діаграм однакові, відрізняються розташуванням ліній життя і ліній часу (див. рис. 1.1, 1.2).

Демографічна сітка зображає у прямокутній системі координат зменшення у часі чисельностей когорт у результаті демографічних подій. На горизонтальній осі відлічують календарний час, на вертикальній — тривалість перебування у тому чи іншому демографічному стані (або власний час когорти — вік, тривалість шлюбу). Осі координат поділяють на однакові відрізки, які відповідають тим самим одиницям часу та тривалості стану, а перпендикуляри до осеИ, проведені з граничних точок цих відрізків, утворюють сітку з квадратів із стороною, яка відповідає одиниці часу. Міра подрібненості шкал залежить від швидкості зміни когорти під впливом досліджуваного явища. Так, при вивченні смертності серед немовлят шкали розбивають по місяцях, іноді по тижнях і днях; для інших демографічних процесів — як правило, по роках, рідше по п'ятиріччях. Аналіз демографічних подіИ на демографічніИ сітці здіИснюють за допомогою трьох різновидів паралельних лініИ: горизонтальних лініИ віку, вертикальних лініИ часу (ізохрон), що поєднують ті самі моменти часу, та діагональних лініИ життя, які вдуть зліва праворуч нагору під кутом у 45°. Назви лініИ пов'язані з тим, що демографічна сітка була розроблена для вивчення смертності. Нині приИоми аналізу за допомогою демографічної сітки узагальнені И стосовно інших демографічних процесів — шлюбності, народжуваності, припинення шлюбу. У цьому разі на горизонтальніИ осі відлічують календарниИ час входження у будь-якиИ конкретниИ стан (наприклад, при вивченні шлюбності — час народження або досягнення мінімального шлюбного віку, при вивченні припинення шлюбів — час укладання шлюбу тощо), а на вертикальніИ осі — тривалість перебування у цьому стані (наприклад, вік, тривалість шлюбу тощо).

Життя людини (або час перебування її у тому чи іншому демографічному стані) зображують на демографічніИ сітці лінією життя, яка починається на осі абсцис у точці, що відповідає даті народження або входженню у конкретниИ стан, наприклад, укладанню шлюбу. На лінії життя точками подіИ можуть бути позначені різні демографічні події у житті людини: народження дитини, припинення шлюбу, нарешті, смерть. Кінцева точка лінії життя символізує вихід людини з того чи іншого демографічного стану.

За допомоги лінії часу (ізохрони), що проходить через точки, в яких різні люди досягають одного И того самого моменту календарного часу, точку демографічної події можна спроектувати на вісь абсцис і з'ясувати, в якиИ момент відбулася подія, а за допомоги лінії віку, що проходить через точки досягнення людьми одного И того самого точного віку, — на вісь ординат і з'ясувати, в якому віці вона відбулася. Це випливає з такої залежності: дата настання події дорівнює даті входження у певний стан плюс тривалість перебування у цьому стані на момент настання події (або на момент спостереження). Це стає можливим завдяки тому, що відлік часу та тривалості стану здійснюють в тих самих одиницях часу (роках).

Отже, демографічна сітка дає можливість за будь-якими двома координатами точки події визначити її третю координату, наприклад, за датою народження людини та датою її смерті встановити точний вік смерті; за датою смерті та точним віком смерті — дату народження; за датою народження та точним віком смерті — дату смерті. Крім того, демографічна сітка дозволяє правильно співвіднести ці події з тими чи іншими генераціями або інтервалами тривалості стану.

Послідовно віднімаючи від числа людей точного віку числа подій, що відбулися в інтервалах віку, можна визначити для конкретної генерації послідовність значень чисельності людей точного віку, які не можна отримати за даними безпосереднього спостереження, й подати зменшення когорти під впливом досліджуваного процесу.

Отже, суворо відповідно до теорії обчислюють емпіричні значення конкретних ймовірностей демографічних подій для кожного інтервалу віку або тривалості стану.

При аналізі за допомогою демографічної сітки розглядають не окремі точки та лінії, а їх множини, що охоплюють сукупності людей та подій. Відповідні точки та лінії на демографічну сітку не наносять, а лишень уявляють. Звичайно такі сукупності подають на кресленні для певних, найчастіше річних відрізків часу або віку.

Так, усі люди, лінії життя яких починаються на відрізку осі абсцис, відповідній календарному року, належать одній генерації, всі вони ровесники (див. рис. 1.3, 1.4). Усі люди, лінії життя котрих перетинає лінія віку, — однолітки, вони мають однаковий точний вік. Оскільки вік вимірюють звичайно у цілих роках, сукупність однолітків зображають на демографічній сітці не лінією, а смугою. Сукупність людей (звичайно з річної генерації), котрі досягли того самого значення точного віку, називають 1- ою сукупністю населення. До неї також можуть належати люди, які досягли точного значення тривалості перебування в певному демографічному стані (див. рис. 1.5).

Усі люди, лінії життя котрих перетинає лінія часу, — сучасники, вони перебувають на цей момент у конкретному демографічному стані (живуть, перебувають у шлюбі тощо). Якщо це момент перепису населення або обстеження, то ізохрону називають лінією перепису. Точка перетину такої лінії з віссю календарного часу вказує критичний момент перепису. Сукупність таких людей (звичайно з однієї генерації) називають другою сукупністю населення. Вона охоплює або людей, які досягли в певному демографічному стані конкретного календарного моменту, або людей, що народилися протягом того самого календарного періоду і дожили до того ж самого конкретного календарного моменту (див. рис. 1.5).

На демографічній сітці виокремлюють також сукупності подій, що відбулися з людьми певних генерацій у рамках певних відрізків часу або віку. Перші сукупності подій охоплюють у житті генерації (когорти) точки однойменних подій, що відбулися в інтервалі віку. Другі сукупності подій охоплюють у житті генерації точки подій, що відбулися у певний період часу. Треті сукупності подій охоплюють події, що відбулися в інтервалі віку за певний період (див. рис. 1.5). Кожна з цих сукупностей подій визначена координатами двох ознак. Знаючи їх, можна наближено визначити координати сукупності за третьою ознакою.

На демографічніИ сітці зображають також сукупності подіИ, обмежені всіма трьома координатами (часом народження або вступу до певного демографічного стану, календарним часом спостереження та тривалістю стану). їх називають елементарними сукупностями подіИ. їх кількісні значення можуть бути отримані за поточного обліку, коли для подіИ, врахованих упродовж календарного року, фіксують також період входження людеИ у певниИ стан, в якому ці події відбулися, И тривалість перебування у цьому стані, наприклад, час народження і вік. Для кожної генерації розрізняють два різновиди елементарних сукупностеИ подіИ залежно від розташування трикутників щодо їх гіпотенуз, які обмежують інтервали часу вступу в певниИ стан (час народження, одруження тощо): горішні і долішні (див. рис. 1.5). Фігури И лінії на демографічніИ сітці позначають звичаИно цифрами або літерами, які вказують початок і кінець відрізку лінії або точки перетину лініИ, що утворюють ту чи іншу фігуру.

Демографічна сітка дає наочне зображення демографічних процесів як у реальніИ генерації, для ровесників, так і в гіпоте- тичніИ генерації,