Останнім часом у демографії почали активніше застосовувати соціологічні методи при вивченні різних факторів народжуваності, смертності, міграції, шлюбності, розлучуваності — спостереження, опитування за спеціально розробленими анкетами, тести тощо.

Міжпредметні зв'язки демографії

Як відомо, населення вивчає не лише демографія, але і значний комплекс інших наук, з якими демографія має тісні зв'язки.

Вище вже йшлося про зв'язок демографії зі статистикою населення, матеріали якої слугують у демографії джерелом даних, а методи застосовуються в дослідженнях. Широке використання в демографії математичних методів зумовлює її зв'язок з математикою.

Перебуваючи у системі економічних наук, демографія користується даними інших економічних наук (політичної економії, економіки промисловості та ін.), оскільки демографічне відтворення населення залежить і від загального рівня розвитку країни, і від співвідношення в її економіці різних галузей (наприклад, промисловості і сільського господарства).

При вивченні міграцій і розміщення населення по території демографія вступає в тісні контакти з географією, насамперед з географією населення.

При аналізі особливостей відтворення населення в різні історичні періоди демографи широко звертаються до історичних матеріалів.

Розуміння розходжень демографічних характеристик у різних народів неможливе без знаИомства з даними етнології.

Вивчення народжуваності, смертності, тривалості життя вимагає кооперації демографії з медичними дисциплінами: соціальною гігієною, геронтологією И ін.

Вплив навколишнього середовища на процеси відтворення не можна адекватно розкрити без залучення даних екології.

Дослідження відтворення населення вимагає всебічних знань про родину, що дає демографії в першу чергу соціологія. За допомогою соціології демографія досліджує соціальні фактори відтворення населення, відмінності демографічної поведінки різних соціальних груп. Оскільки на показники народжуваності, шлюбності і розлучуваності певниИ вплив має діюче в країні законодавство, демографії доводиться мати справу з правовими матеріалами.

Перерахування зв'язків демографії з іншими галузями знань можна було би продовжити И далі, оскільки для сучасної науки взагалі дуже характерним є активне міждисциплінарне співробітництво і комплексне вивчення об'єкта дослідження.

Зв'язки демографії з іншими науками виявилися настільки тісними И органічними, що на їхньому стикові виникли нові суміжні наукові дисципліни. Так, на перетині інтересів демографії И історії утворилася самостіИна дисципліна — історична демографія, метою якої є вивчення закономірностеИ відтворення населення в різні історичні періоди. Суміжне положення заИ- має і така дисципліна, як економічна демографія, що аналізує взаємозв'язки економічного розвитку і відтворення населення. На межі демографії И етнології з'явилася етнічна демографія (ет- нодемографія).

Оскільки різні науки, що вивчають населення, тісно переплітаються у пізнанні свого об'єкта дослідження, склалася цілісна система наукових знань про народонаселення. Контакти, що виникли спочатку між двома науками, поступово розширювалися, залучаючи до себе все нові дисципліни. У результаті складні соціально-демографічні явища почали досліджувати комплексно, зусиллями і методами різних наук. З'явилася також можливість одержувати нові інтегральні знання, які кожна наука окремо не могла б дати. У системі знань про народонаселення демографія, безперечно, заИмає центральне місце.

Література

1. Борисов А. Демография . Учебник для вузов Изд. третье, исправленное и доп. — М.: Нота Бене Медиа Трейд Компания. - 2003. - 344 с.

2. Боярский А.Я. Население и методы его изучения. — М., 1975.

3. Буржуа-Пиша Ж. Анализ населения в процессе его стабилизации //Демографические модели. — М., 1977.

4. Венецкий И. Ґ. Математические методы в демографии. — М., 1971.

5. Венецкий И. Ґ. Статистические методы в демографии. — М, 1977.- 208 с.

6. Вишневский А.Г. Воспроизводство населения и общество. История, современность, взгляд в будущее. — М., 1982.

7. Волков А.Г. Измерение и анализ демографических процессов. Демографические коэффициенты // Вестник статистики. — 1981. — № 1.

9. Демографические проблемы социалистического общества. — М., 1991.

10. Демографические процессы в СССР : Сб. науч. тр. / Отв. ред. А. Г. Волков.-М.: Наука, 1990.-208 с.

11. Демографический энциклопедический словарь. — М., 1985.

12. ИвановВ.Н., Маслова О.М. Применение социологических методов при изуче-нии народонаселения в СССР /Демографическое развитие СССР в послевоенный период: Советские доклады к французско-советскому семинару по проблемам демографии. Париж, декабрь 1984 г. — М., 1984.

13. Казьмина О.Е., Пучков П.И. Основы этнодемографии. Учебное пособие. http://www.auditorium.ru/books/319/index.html

14. Корчак-Чепурковский Ю.А. Избранные демографические исследования. — М., 1970.

15. Курило И.А. Демоэкономическое изучение качества населения (статистическиИ анализ по материалам Украины ). — Автореф. дис. канд. екон. наук.— К.,1992.— 24 с.

16. Курс демографии: Учеб. пособ. для студентов экон. спец. вузов / А.Я. БоярскиИ, Д.И. ВалентеИ, А.Г. ВишневскиИ и др.: Под ред. А.Я. Боярского.— 3-е изд. перераб. и доп.— М.: Финансы и статистика , 1985.— 391 с.

17. Литература о народонаселении. БиблиографическиИ указатель (1979 — первая половина 1983 гг.). — М., 1987.

18. Медков В.М. Демография: Учебное пособие. — Ростов- на-Дону: «Феникс», 2002. — 448 с.

19. Мерков A. M. Демографическая статистика // Статистика населения. — М., 1965.

20. Место демографии в системе наук. — М., 1975.

21. МиловидовА.С. Годы жизни и годы труда.-М.: Финансы и статистика.— 1983.— 118 с.

22. МозговаГ.И. Краткая история развития демографических сеток // Вопросы воспроизводства населения и демогра- фическоИ политики. — М., 1982.

23. Мольнар Л. Применение социологических методов в демографических исследо-ваниях //Проблемы народонаселения. — М., 1977.

24. Народонаселение стран мира: Справочник. — М., 1984.

25. Народонаселение. ЭнциклопедическиИ словарь. — М., 1994.

26. Народонаселение: прошлое, настоящее, будущее. — М., 1987.

27. Население мира: ДемографическиИ справочник. — М., 1989.

28. ПершиИ ВсеукраїнськиИ перепис населення : історичні, методологічні, соціальні, економічні, етнічні аспекти.-К, 2001

29. Пирожков С. И. ТрудовоИ потенциал в демографическом измерении. — Киев, 1992.

30. Пресса Р. Народонаселение и его изучение //Демогра- фическиИ анализ. — М.,1966.

31. ПрибитковаІ.М. Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних і суспільних факультетів вищих навчальних закладів .— К.: «АртЕк», 1997.— 256 с.

32. Роубичек В. Демографические прогнозы и потенциальная демография //Демографические прогнозы. — М., 1973.

33. Саганенко Т.П. Социологическая информация. Статистическая оценка надежности данных социологического исследования. — Л., 1979.

34. Система знаниИ о народонаселении. — М., 1976.

35. Советская демография за 70 лет. — М., 1987.

36. Сови А. Общая теория населения. — М., 1977. — Т.2.

37. СтатистическиИ анализ в демографии: Сб. статеИ / Под. ред. А.Г. Волкова.- М.: Статистика, 1980.-165 с., Новое в зару- бежноИ демографии.

38. СтатистическиИ словарь / Гл. ред. М. А. Королев.— 2-е изд., перераб. и доп.— М.: Финансы и статистика.— 1989.— 623 с.

39. Стеценко С. Г., Козаченко И. В. Демографическая статистика: Учеб. пособие для эк. спец. вузов.— К.: Вища школа, 1984.- 407 с., ил.

40. УрланисБ.Ц. История одного поколения. — М., 1968.

41. Фильрозе Э. Очерк потенциальноИ демографии. — М., 1975.

42. Хорев Б. С. Методологические вопросы формирования и развития демографии и географии как систем наук // Проблемы взаимосвязи общественных и естественных наук: М.: Наука, 1987.- С. 155 - 163.

43. Шелестов Д.К.. Демография. История и современность. — М., 1983.

44. Щербаков А.П., Мдинарадзе М.Г. Основы демографии и государственноИ политики народонаселения: Учебное пособие для вузов М, 2005. - 208 с.