Однак, якщо не розпочати роботу зі збереження людського потенціалу країни сьогодні, внаслідок інертності демографічних процесів та їхньої слабкої керованості з боку держави, ситуація погіршуватиметься, загрожуючи стабільному та незалежному існуванню самої держави.

Сучасний стан демографічних процесів обумовлює комплекс наслідків, які необхідно мати на увазі при розробці заходів демографічної політики.

Із 1994 року в Україні розпочалось реформування соціальної сфери відповідно до вимог ринкової економіки. На основі визначеної Президентом України соціальної стратегії у 1999 році уряд ухвалив Програму — 2010, яка містить головні параметри соціально-демографічного розвитку країни. Для надання Програмі — 2010 більшої конкретності в 2000 р. одним із головних її завдань було ухвалення й реалізація програми боротьби з бідністю. Нині ця проблема є найактуальнішою.

У 1997 році Фонд Народонаселення ООН розпочав свою діяльність в Україні з надання підтримки Національній програмі планування сім'ї. У спільних заходах з українського боку брали участь Міністерство охорони здоров'я, Міністерство освіти, Державний комітет у справах сім'ї та молоді, приватні та громадські організації, засоби масової інформації. За допомогою ФН ООН було створено національну мережу центрів репродуктивного здоров'я та планування сім'ї.

З самого початку своєї діяльності ФН ООН разом з національними партнерами провів дослідження стану репродуктивного здоров'я в Україні. Крім того, за фінансової підтримки ФН ООН та ВООЗ були проведені наукові дослідження репродуктивного та статевого здоров'я підлітків, а також сексуального насильства стосовно дітей та підлітків.

Діяльність Фонду спрямовано на допомогу урядові України у створенні системи підвищення кваліфікації та якості послуг медичного й освітнього персоналу задля покращання здоров'я молоді (віком 15-28 років), а також усіх жінок репродуктивного віку; зниження кількості абортів та захворювань, що передаються статевим шляхом; підвищення рівня використання сучасних контрацептивів; зниження материнської смертності та смертності новонароджених. Для цього організовують професійне навчання, проведення семінарів та конференцій, закупівлю та безкоштовне розповсюдження в регіонах України контрацептивів; придбання діагностичного обладнання та повсякденних матеріалів для регіональних центрів планування сім'ї, випуск інформаційних та навчальних матеріалів з питань репродуктивного здоров'я, в першу чергу розрахованих на молоду аудиторію. З метою підвищення ефективності управлінських рішень, розробляють та впроваджують менеджмент-інфор- маційну систему для закладів охорони репродуктивного здоров'я. Всі ці заходи реалізуються спільно з Міністерством охорони здоров'я та Державним Центром соціальних служб для молоді.

Крім цього, ФН ООН разом з програмою ООНСНІД співпрацюють у галузі профілактики розповсюдження ВІЛ- інфекції, СНІДу та захворювань, що передаються статевим шляхом у збройних силах України. Національним партнером у цій програмі виступає Міністерство оборони України.

Як позитивний досвід діяльності ФН ООН в Україні, було створено діючу модель взаємодії міжнародних установ з урядовими та неурядовими організаціями, а також з іншими агенціями системи ООН, такими як Програма Розвитку ООН (UNDP), Дитячий Фонд ООН (UNICEF), Програма ООНСНІД (UNAIDS), з Агенцією з міжнародного розвитку США (USAID), Британською Радою, міжнародними неурядовими організаціями.

Метою демографічної політики в Україні є поступова стабілізація чисельності населення і формування передумов наступного демографічного зростання.

Завдання демографічної політики сучасної України є такими:

у сфері зміцнення здоров'я і збільшення очікуваної тривалості життя:

• збільшення очікуваної тривалості життя населення за рахунок поліпшення якості життя, зниження передчасної, зокрема такої, що можна їй запобігти смертності, у першу чергу, в дитячому віці, серед підлітків і осіб працездатного віку;

• поліпшення репродуктивного здоров'я населення;

• збільшення тривалості здорового (активного) життя, шляхом скорочення захворюваності, травматизму й інвалідності;

• поліпшення якості життя хронічно хворих та інвалідів, через надання їм умов для реалізації наявного потенціалу здоров'я.

у сфері стимулювання народжуваності і зміцнення родини:

• створення передумов для підвищення рівня народжуваності шляхом поступового переходу від переважно малодітного до середньодітного типу репродуктивної поведінки родин;

• усебічне зміцнення інституту родини як форми найбільш раціональної життєдіяльності особистості та її нормальної соціалізації;

• створення умов для самореалізації молоді;

• соціальний захист і матеріальне заохочення відповідального батьківства.

у сфері міграції і розселення:

• регулювання імміграційних потоків з метою створення діючого механізму міграційного заміщення природного збитку населення України;

• створення умов для скорочення еміграційного відтоку, що веде до скорочення науково-технічного, інтелектуального і творчого потенціалу населення країни.

Стратегічне значення демографічного фактора має непересічне значення для майбутнього розвитку держави, наголошувалося у посланні Президента України до Верховної Ради України. Тому у практику державного управління необхідно запровадити принципи орієнтації розвитку країни, передусім на інтереси населення та сім'ї, на забезпечення умов їх всебічного розвитку і реалізації. Центральну роль у цьому мають відігравати:

• подолання бідності, запобігання розвиткові хронічної та успадкованої бідності на основі зростання доходів та рівня життя всього населення;

• глибоке реформування сфери праці, оскільки саме тут формуються провідні важелі репродуктивних і міграційних настанов, віталістичної поведінки, здорового способу життя;*

забезпечення ефективної зайнятості, яка має стати надійною гарантією належного рівня життя не тільки для самого працюючого, а і для його утриманців.

Завдання Кабінету Міністрів України та місцевих органів влади:

• гарантувати належне фінансування та виконання існуючих програм реформування системи охорони здоров'я населення;

• забезпечити повну і ефективну імунізацію дітей та підлітків; відновити практику профілактичних оглядів населення;

• вжити результативних заходів щодо запобігання поширенню таких соціальних захворювань, як туберкульоз та ВІЛ\СНІД;

• розробити і здійснити комплекс заходів щодо поліпшення умов праці із дотриманням вимог її охорони;

• сприяти створенню професійних пенсійних фондів і перенесенню на них обов'язків фінансування дострокових пенсій, підставою для яких є праця у шкідливих та тяжких умовах;

• забезпечити зменшення кількості ДТП та зниження смертності від них;

• задовольнити все населення країни (незалежно від місця проживання) якісною питною водою;

• утворити дієві механізми, які б істотно обмежили можливості надходження до торговельної мережі та підприємств громадського харчування неякісних продуктів, виготовлених з порушенням технологічних вимог, та їх реалізації з порушенням терміну їх використання тощо;

• з метою скорочення масштабів паління та надмірного вживання алкоголю заборонити рекламу паління та алкоголю, встановити дієвий контроль за продажем алкогольних та тютюнових виробів неповнолітнім, розвивати пропаганду та економічне стимулювання здорового способу життя.

Поліпшення умов розвитку сім її та дітородної функції населення

Заходи, спрямовані на підвищення народжуваності, диференціюються залежно від характеру та терміну їх реалізації. В економічній сфері необхідно:

Кабінету Міністрів України:

• до 2007 р. поступово підвищити розміри допомоги сім'ям на дітей до рівня мінімальної зарплати;

• під час реформування системи оплати праці у бюджетній сфері передбачити у її складі витрати на виховання здорових дітей та їхню освіту.

Місцевим органам влади:

• забезпечити подальший розвиток системи надання житлових і споживчих кредитів молодим сім'ям із частковим їх погашенням при народженні дитини;

• сприяти модернізації та розвитку на якісно новому рівні системи дитячого дошкільного виховання і ранньої освіти дітей, підвищенню якості обслуговування, використанню нових форм організації роботи на засадах різних форм власності.

Пом'якшення негативних наслідків процесу старіння

Основним завданням у цій сфері має бути максимально повне використання життєвого досвіду літніх людей, створення для них умов гідного життя. Проведення такого важливого заходу, як реформування пенсійної системи, є недостатнім для вирішення проблеми. У зв'язку з цим доцільно:

Верховній Раді України:

• прийняти весь комплекс законодавчих актів щодо запровадження у повному обсязі реформи системи пенсійного забезпечення;

• передбачити можливості захисту права на працю впродовж перших п'яти років пенсійного віку за умови відкладення права отримання пенсії.

Кабінету Міністрів України та місцевим органам влади:

• створити належну систему соціального обслуговування осіб похилого віку і забезпечити його доступність незалежно від місця проживання;

• сприяти підтримці здоров'я в старості; забезпечити доступність якісної діагностики та лікування;

• передбачити підготовку фахівців з геронтології й запровадження відповідних посад у лікувальних закладах;

• залучити засоби масової інформації до подолання стереотипу літньої людини як безпорадного, нездібного до творчого процесу споживача суспільних ресурсів, створювати і підтримувати у суспільстві імідж літньої людини як творчого носія потужного інтелектуального і духовного потенціалу.

Міграційна політика

За умов практичного вичерпання потенціалу демографічного зростання чи не єдиною можливістю збільшення загальної кількості населення України залишається активна міграційна політика. Саме міграційний приплив може компенсувати природне зменшення населення і забезпечити збалансування статево-вікової структури населення. Однак демографічний дефіцит в Україні настільки значний, що за масштабів міграції, необхідних для його покриття, може виникнути небезпека порушення єдності та внутрішньої рівноваги суспільства, труднощі взаємоадаптації корінного і прибулого населення. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є імміграція етнічних українців, вихідців з України інших національностей.

Досягненню цієї ж мети сприятиме створення умов для повернення працівників-мігрантів на батьківщину шляхом захисту їхніх прав на роботу за кордоном, працевлаштування та започаткування малого бізнесу на батьківщині. Необхідно вирішувати проблему скорочення міграційного відпливу населення України за кордон. Це сприятиме не тільки і навіть не стільки зменшенню депопуляції, скільки забезпечить поліпшення якісних характеристик