Демографічна історія людства свідчить про те, що в доступному для огляду сучасною наукою ретроспективному періоді населення розвивалося за законами, близькими до законів стаціонарного населення. Населення світу збільшувалося в періоді від 5 тис. років до н.е. з абсолютним приростом, рівним 40 млн. чол. за 1000 років, за 1 рік у середньому на 40тис. чол. Висока народжуваність врівноважувалася високою смертністю. Число немовлят майже не перевищувало число померлих. Природний приріст був близький до нуля. Можна вважати, що населення того періоду розвивалося відповідно до моделі стаціонарного населення.

У XVIII і XIX ст. нашої ери для населення була характерна стійкість темпів зростання, і його розвиток здійснювався відповідно до моделі стабільного населення.

У наш час демографічного переходу до сучасного типу відтворення населення, у країнах з порівняно стійким режимом відтворення населення, де демографічний перехід майже завершився, населення розвивається стабільно за умови сталості темпів зростання (зниження) або стаціонарно, за умови нульового природного приросту. У майбутньому демографи прогнозують установлення нульового приросту населення.

Таким чином, теоретичні моделі населення забезпечують досить повну характеристику статево-вікової структури населення й у далекому минулому, і в сьогоденні, і в майбутньому.

Моделі конкретного населення можуть бути побудовані в багатьох варіантах за різними заданими параметрами, відповідно до різних можливих змін закономірностей розвитку й у кількісній формі, а отже, досить точно передбачати можливі характеристики майбутньої статево-вікової структури населення.

Література

1. Араб-Оглы Э.А. Демографические и экологические прогнозы. — М., 1978.

2. Басалаева Н.А. Моделирование демографических процессов и трудовых ресурсов.— М.: Наука.— 1978.— 87 с.

3. Боярский А.Я. Население и методы его изучения. — М.,

1975.

4. БоярскийА.Я., ВалентейД.И., Кваша А.Я. Основы демографии. — М., 1980.

5. Боярский А.Я. Режим воспроизводства населения и состав семьи // Проблемы демографической статистики. — М., 1966.

6. Буржуа-ПишаЖ. Стабильные, полустабильные населения и потенциал роста //Демографические модели. — М., 1977.

7. Вишневский А.Г. Воспроизводство населения и общество. История, современность, взгляд в будущее. — М., 1982.

8. Вишневский А.Г. Демографическая революция. — М.,

1976.

9. Воспроизводство населения СССР. — М., 1983.

10. Демографические процессы и их закономерности / Под ред. А.Г.Волкова. — М., 1981.

11. Демографический энциклопедический словарь. — М., 1985.

12. Кваша А.Я. Проблемы экономико-демографического развития СССР. — М., 1974.

13. Медков В.М. Демография: Учебное пособие. — Ростов- на-Дону: «Феникс», 2002. — 448 с.

14. Никитенко В.В. Демографический анализ поколений. — М., 1979.

15. Пирожков С. И. Демографические процессы и возрастная структура населения. — М., 1976.

16. ПрибитковаІ.М. Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних і суспільних факультетів вищих навчальних закладів /.- К.: «АртЕк», 1997.— 256 с.: іл.

17. Россет Э. Старение населения — демографическая проблема XX века // Проблемы народонаселения: Сборник переводных статей. — М., 1977.

18. Статистический словарь / Гл. ред. М. А. Королев.— 2-е изд., перераб. и доп..— М.: Финансы и статистика.— 1989.— 623 с.: ил.

19. Стеценко С. Г., Козаченко И. В. Демографическая статистика: Учеб. пособие для эк. спец. вузов.- К.: Вища школа, 1984.- 407 с.: ил.

20. Таба Л. Взаимосвязи между возрастной структурой, плодовитостью, смертностью и миграцией //Демографические модели. — М., 1977.

21. Хольцер Е.З. Модель стабильного населения // Демографические прогнозы. —М., 1973.

22. Brown Robert L. Introduction to the mathematics of demography ACTEX Publications , Winsted & Avon, Connecticut, 1991,230 p.