Прогнози чисельності населення світу й України

Нині практичну роботу з розробки демографічних прогнозів ведуть міжнародні організації, урядові агентства і наукові інститути.

Найбільш масштабну роботу в цьому плані здійснює Відділ народонаселення Департаменту економічної і соціальної інформації та політичного аналізу Секретаріату ООН. Цей міжнародний орган регулярно, раз на два роки, публікує прогнози чисельності і структури населення, а також основних демографічних процесів для світу, у цілому, основних регіонів і для всіх країн, що є членами ООН. Ці прогнози подає фундаментальне видання «World Population Prospects»; у вигляді таблиць і графіків, вони містяться на Web-сторінках ООН (див. додаток Г), ряду інших міжнародних організацій, а також багатьох університетів у США, Австралії й інших країнах.

Згідно з прогнозом ООН (перегляд 1998 р.), до 2050 р. чисельність населення Землі досягне приблизно 10,7 мільярдів — за оптимістичним, 8,9 мільярдів — за середнім і близько 7,3 мільярдів — за песимістичним варіантом прогнозу. Прогноз 2000 р. дає трохи більші цифри чисельності населення до 2050 р. Відповідно до оптимістичного варіанта в 2050 р. очікується 10,9 мільярдів чоловік, за середнім — 9,3 мільярди і за песимістичним — 7,9 мільярда. Фахівці ООН вважають найбільш ймовірним середній варіант прогнозу 1998 р., хоча, швидше за все, істина буде десь посередині між песимістичним і середнім варіантами.

На думку фахівців ООН, 60% з 77,8 мільйона чоловік щорічного абсолютного приросту світового населення припадає тільки на 10 країн, причому 36% його — на частку Індії і Китаю. При цьому, згідно з прогнозом 2000 р., у 39 країнах чисельність населення в 2050 р. буде меншою, ніж нині.

Демографічні перспективи України

Прогнози населення в Україні здійснюють основні провідні наукові установи країни: Державний НДІ інформатизації та моделювання економіки Національного аґентства з питань інформатизації при Президенті України; Національний інститут стратегічних досліджень; Міждержавний статистичний комітет; Інститут економіки НАН України, Рада з вивчення продуктивних сил.

За даними послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році. Демографічна ситуація: сучасні проблеми та перспективи» перспективи населення будуть наступними:

1. Очікувані тенденції народжуваності.

Загальноєвропейські тенденції народжуваності не дають підстав очікувати істотного збільшення сумарних коефіцієнтів народжуваності впродовж наступних 10-15 років. Втрати ненародженими внаслідок епідемії ВІЛ\СНІДу протягом 2003-2010 рр. можуть становити 100-200 тис. У зв'язку з тим, що негативні тенденції у динаміці народжуваності посилюються, ці втрати матимуть суттєвий вплив на формування молодих поколінь. Тільки після 2015 р. за умов зміни репродуктивних настанов можна розраховувати на підвищення цього показника до 1,351,45 у розрахунку на одну жінку. Слід підкреслити, що і такий варіант розвитку не забезпечуватиме навіть просте заміщення поколінь.

Кризовий стан дітородної активності населення даватиметься взнаки протягом життя багатьох поколінь на рівні не лише сім'ї, а й усього суспільства (навіть якщо цей процес і припиниться). Як наслідок, у майбутньому спостерігатиметься хвилеподібна динаміка чисельності населення і його вікових контингентів, що може перетворитися на відчутну перепону в досягненні сталого розвитку країни.

2. Очікувані тенденції смертності

Хвилеподібний характер тенденцій смертності в Україні впродовж принаймні найближчих 25 років, значні резерви зниження смертності у допрацездатних і особливо працездатних вікових групах, адаптація населення до нових соціально-економічних умов, подолання затяжної економічної кризи, успіхи медицини в лікуванні широкого кола захворювань дають підстави розраховувати на зниження ймовірності смерті: прискорене зниження — смертності немовлят (до 7,5-8%) і дітей раннього віку, вельми помірне — жінок 16-60 років (імовірність померти, не доживши до 60 років, для 16-річних дівчат скоротиться до 7- 8%) і населення старше 60 років. Найбільші зрушення (як і протягом останніх 50 років) очікуються у смертності чоловіків працездатного віку. Передбачається, що імовірність померти не доживши до 60 років для 16-річних юнаків у 2026 р. становитиме 16-21%. Практично смертність саме цього контингенту визначатиме загальний характер тенденцій смертності та тривалості життя населення України.

3.Прогноз середньої очікуваної тривалості життя при народженні.

За умови бездіяльності держави у сфері економічного забезпечення відтворення населення, відсутності належного розвитку систем охорони здоров'я, освіти, культури поширюватимуться особливо серед молоді наркоманія, алкоголізм, туберкульоз, ВІЛ\СНІД, венеричні та інші інфекційні захворювання. Смертність впродовж певного періоду коливатиметься у межах сучасного рівня. За таких умов до 2026 р. Україна лише незначно перевищить ті показники тривалості життя населення, яких вже було досягнуто у середині 80-х років.

4. Очікувані тенденції міграцій населення Згідно з песимістичним прогнозом, за умови збереження наявних тенденцій соціально-економічного розвитку України кількість іммігрантів з пострадянських країн залишатиметься сталою, як і масштаби виїзду до цих держав. Виїзд до Росії та Білорусі дещо зростатиме. Загальне сальдо міграцій населення стабілізується на рівні близькому до сучасного.

За оптимістичним варіантом прогнозу, протягом 2005-2015 рр. можлива інтенсифікація повернення етнічних українців та раніше депортованих за національною ознакою з країн колишнього СРСР. Щорічна кількість вибулих до економічно розвинених країн поступово зменшуватиметься, по-перше, через вичерпання етнічної складової цього потоку; по-друге, внаслідок пом'якшення дії чинників, які стимулюють від'їзд; по- третє, завдяки розширенню можливостей здійснення зворотної трудової міграції до цих країн без зміни місця проживання. Підвищення рівня життя населення зробить Україну привабливою для мігрантів з різних регіонів світу. Сумарна кількість прибулих до України перевищить чисельність вибулих уже в середині цього десятиліття. Позитивне сальдо міграцій населення постійно зростатиме і досягне 55-60 тис. осіб у 2026 р., а коефіцієнт інтенсивності міграцій зросте з теперішніх 2,8 до 3,03,8%.

5. Прогноз чисельності та складу населення.

Вичерпання потенціалу демографічного зростання України визначає неможливість найближчим часом не лише розширеного, а й простого відтворення населення. Навіть за умови збільшення народжуваності до найвищого в сучасній Європі рівня (2 дитини на жінку) і зменшення смертності до найнижчого у світі рівня (середня очікувана тривалість життя при народженні — 80 років) протягом найближчого десятиліття чисельність населення України неухильно скорочуватиметься.

За оптимістичним варіантом прогнозу, до 2026 р. загальна чисельність населення України скоротиться до 43,3 млн. осіб, а за песимістичним — до 40,4. Депопуляція, ймовірно, дещо послаблюватиметься протягом першого десятиріччя ХХІ ст. (за оптимістичним варіантом — до середини другого десятиріччя) завдяки вступу до найбільш активного репродуктивного віку когорти народжених у середині 80-х років (останнього періоду значного підвищення народжуваності в Україні). З цього часу різниця між кількістю померлих та народжених неминуче зростатиме.

6. Перспективи демографічного старіння.

Після відносно короткого періоду, коли 60-річну межу переходитимуть нечисленні покоління воєнних років народження, процес старіння подовжуватиметься через низьку народжуваність і зростання середньої тривалості життя, зокрема і в старших вікових групах. У селах цей процес розвиватиметься повільніше, і на початок 2011 р. його показники в міських поселеннях і сільській місцевості майже зрівняються. Після цього в селах рівень старіння знижуватиметься, а в містах — підвищуватиметься, і до 2026 р. в містах стане істотно вищим, ніж у селах. Відповідно неминуче зростатимуть рівні навантаження населення працездатного віку, що викликатиме низку соціально-економічних проблем, які вимагатимуть посиленої уваги органів влади.

Для порівняння у таблиці наводяться дані трьох варіантів прогнозу ООН щодо майбутньої чисельності населення України.

Таким чином, наведений прогноз не дає підстави задовольнятися майбутньою ситуацією в країні, а, навпаки, спонукає до вирішення депопуляційних проблем. Як і будь-який інший прогноз, демографічний прогноз необхідний для формування і прийняття управлінського рішення, тобто для проведення відповідних дій, які називають демографічною політикою держави. До якої і переходимо у наступному розділі.

Література

1. АкимовА.В. Мировое население: взгляд в будущее / Рос. Акад. наук, Ин-т востоковедения.— М.: Наука, 1992.— 199 с.

2. Араб-Оглы Э.А. Демографические и экологические прогнозы. — М., 1978.

3. Басалаева Н.А. Моделирование демографических процессов и трудовых ресурсов.— М.: Наука.— 1978.— 87 с.

4. БахметоваГ.Ш. Методы демографического прогнозирования.- М.: Финансы и статистика.,1982.— 159 с., граф.

5. Бедный М.С. Демографические процессы и прогнозы здоровья населения. — М., 1972.

6. Боярский А.Я, Валентей Д.И., Кваша А.Я. Основы демографии. — М., 1980.

7. Венецкий И.Ґ. Математические методы в демографии. — М., 1971.

8. Венецкий И. Ґ. Статистические методы в демографии.- М, 1977.-208 с. с табл.

9. Волина Г., Вуколова С., Никитина С. Прогноз численности Российской Федерации до 2010 года. // Вопросы статистики № 10, 1997. - С. 67 - 75.

10. Геець В., Ревенко А. Соціально-економічна статистика та прогнозування // Статистика України.- 2000.- № 2.- С.14 - 17.

11. Демографические прогнозы / Сб. ст. Под ред. А.Г. Волкова.- М.: Статистика, 1973.- 167 с. с табл.

12. Демографические прогнозы. — М., 1973.

13. Демографические процессы и их закономерности / Под ред. А.Г.Волкова. — М., 1981.

14. Демографический энциклопедический словарь. — М., 1985.

15. Демографічні перспективи України до 2026 року. - К., 1999. - 55 с.: іл., табл.

16. Демографічна ситуація: сучасні проблеми та перспективи. З послання Президента України до