Безробітні, згідно визначення МОП, це особи у віці 15 — 70 років (зареєстровані та незареєстровані у державній службі зайнятості ), які одночасно задовольняють трьом вимогам:

0 не мають роботи ( прибуткового заняття );

0 шукали роботу, або намагалися організувати власну справу на обстежуваному тижні;

0 готові були приступити до роботи протягом наступних двох тижнів.

де КЗ, КБ — відповідно коефіцієнти зайнятості та безробіття; З — чисельність зайнятих;

Рівень зайнятості в Україні визначається як відношення чисельності зайнятого населення до всього обстеженого населення, або населення відповідної вікової групи. Рівень безробіття — відношення кількості безробітних до економічно активного населення, або до працездатного населення працездатного віку. Якщо у чисельнику подаються дані лише про чисельність офіційно зареєстрованих безробітних, то одержують коефіцієнт офіційно зареєстрованого безробіття. Вищезгадані показники розраховують за формулами:

Б — чисельність безробітних;

Р15-70 — чисельність населення віком від 15 до 70 років;

РА — чисельність економічно активного населення.

У такому вигляді коефіцієнт зайнятості показує, яка частина населення, що може працювати, працює; а коефіцієнт безробіття — яка частина з тих, хто має потребу працювати, не може її реалізувати.

• Характеристики домогосподарства: тип домогосподар- ства, його розміри та ін.

• Соціальні склад населення — розподіл населення на соціальні групи, класи.

• Освітній (культурний) склад населення — розподіл населення за ознаками: грамотність і освіта, навчання в школі (для дітей і підлітків), число років навчання, тощо.

• Міграційні характеристики: місце народження, скільки часу живе у відповідному населеному пункті та ін.;

• Характеристики розміщення населення — належність жителів до певної території (країни, району), щільність розселення та найголовніші ознаки , які тут цікавлять демографа — це міське чи сільське місце проживання.

Жителів уважають міськими, залежно від критеріїв віднесення населених пунктів країни до міст. У різних країнах існують різні критерії, проте головні з них — це чисельність мешканців населеного пункту, законодавчий критерій та економічний. Так, в Україні до міських поселень відносять населені пункти, що мають чисельність жителів понад 10 тис. чол., (за критеріями ООН — 20 тис. чол.), де за 50% мешканців зайнято несільськогосподарською працею і такому населеному пункту надано статус міста у законодавчому порядку. Якщо населений пункт не відповідає вищезгаданим критеріям, то його вважають сільським.

В Україні, як і в інших країнах, існують відмінності між етнічною належністю, місцем проживання, освітнім станом, тощо. Так, наприклад, із 11,3 млн. росіян, що мешкають в Україні, 87% проживають у містах, по 91% білорусів і євреїв є також жителями міст, основні мешканці сіл — це румуни (75%), молдавани (67%), болгари (58%). Якщо середнє число осіб віком від 15 років, що мають вищу освіту в Україні становить 85 осіб на 1000, то для болгар — 66, поляків — 69, білорусів — 116, росіян — 158, євреїв — 358. Вивчення різних структур населення є важливим при аналізі і прогнозуванні у демографії, оскільки всі ці структури більшою чи меншою мірою впливають на відтворення населення. Відомо, що смертність серед осіб з вищою освітою нижча за смертність осіб, які мають лише середню освіту, народжуваність серед сільських мешканців вища за міських, народжуваність серед кримських татар в Україні вища, ніж в українців тощо.

Показники, названі вище, та інші ознаки фіксують під час переписів і поточного обліку демографічних подій. На їх основі будують узагальнені дані про склад населення за цими ознаками. Однак демографів перш за все цікавлять ті характеристики і структури населення, що безпосередньо пов'язані з відтворенням населення, зміни яких мають безпосередній і найбільший вплив на це населення. Такі структури називаються демографічними. Основними демографічними характеристиками є стать, вік і шлюбний стан. Відповідно, основними демографічними структурами є статева, вікова і шлюбна структури населення.

Література

1. 1997 Україна. Людський розвиток. Звіт. ПРООН.— К., 1997.- 88 с.

2. Боярский А.Я. Режим воспроизводства населения и состав семьи // Проблемы демографической статистики. — М., 1966.

3. Буржуа-Пиша Ж. Анализ населения в процессе его стабилизации //Демографические модели. — М., 1977.

4. Волков А Г. Измерение и анализ демографических процессов. Демографические коэффициенты // Вестник статистики. — 1981. — № 1.

5. Демографический энциклопедический словарь. — М., 1985.

6. Казьмина О.Е., Пучков П.И. Основы этнодемографии. Учебное пособие. http://www.auditorium.ru/books/319/ index.html

7. Козлов В.И. Динамика численности народов. — М., 1969.

8. Курило П.А. Демоэкономическое изучение качества населения (статистический анализ по материалам Украины ).- Автореф. дис. канд. экон. наук.- К.,1992.- 24 с.

9. Курс демографии: Учеб. пособ. для студентов экон. спец. вузов / А.Я. Боярский, Д.И. Валентей, А.Г. Вишневский и др.: Под ред. А.Я. Боярского.- 3-е изд. перераб. и доп.- М.: Финансы и ситатистика, 1985.- 391 с.

10. Методологічні рекомендації з питань статистики населення. http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/naselen/sn.htm

11. Народонаселение. Энциклопедический словарь. — М., 1994.

12. Население и трудовые ресурсы: Справочник / Сост. А.Г. Новицкий.- М.: Мысль, 1990.- 398 с.

13. Пирожков С.И. Демографические процессы и возрастная структура населения. — М., 1976.

14. Підсумки Всеукраїнського перепису населення 2001 року. ttp://www.gmdh.net/pop/ustat5.htm

15. Природний рух населення на Україні в 1986 — 1990 роках. Статистичний довідник. — Київ, 1991.

16. Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року: /Повідомлення Державного комітету статистики України. // Статистика України. — 2002. — № 4. — С. 77-85. Экономическая статистика: Учебник/ Под. ред. Ю.Н. Иванова.— М.:ИНФРА-М, 1998. — 480с.

17. Россет Э. Старение населения — демографическая проблема XX века // Проблемы народонаселения: Сборник переводных статей. — М., 1977.

18. Социальная статистика: Учебник/ Под. ред. чл.-кор. РАН И.И. Елисеевой.— М.: Финансы и статистика, 1997.— 416 с.: ил.

19. Статистический словарь / Гл. ред. М. А. Королев.— 2-е изд., перераб. и доп.— М.: Финансы и статистика.— 1989.— 623 с.: ил.

20. Стеценко С. Г., Козаченко И. В. Демографическая статистика: Учеб. пособие для эк. спец. вузов.- К.: Вища школа, 1984.— 407 с., ил.

21. Стеценко С. Г. та ін. Статистика населения.— К.,1993.— 254 с.

22. Стешенко В., Піскунов С., Піскунов В. Старіння населення України: стан, етнічні особливості, перспективи. // Демографічні дослідження.Вип 20.— К.,1997.— С. 125 — 146.