УДК 621. 3. 037.3 / 364. 462

Ліна ЧЕРНЯВСЬКА,

мол. наук. співроб.

Використання електронних інформаційних ресурсів у забезпеченні інформаційно-аналітичного супроводу демократичних перетворень

Стаття присвячена аналізу можливостей використання інформаційних ресурсів мережі Інтернет інформаційно-аналітичними підрозділами бібліотек, зокрема, для створення інформаційно-аналітичного продукту, здатного сприяти формуванню громадянської культури, поглибленню демократичних перетворень.

Входження України в інформаційне суспільство супроводжується зростанням соціальної ваги бібліотек, підвищенням їх статусу як інформаційного й суспільного інституту. Внесок бібліотек у розвиток освіти та науки постійно зростає. Зокрема, через поширення нових, дискантних, технологій. З розвитком інформатизації електронні ресурси впродовж короткого часу стали важливою альтернативою інформаційних джерел на традиційних носіях передусім через зручність доступу до них, зберігання, копіювання та використання.

Електронні інформаційні ресурси відіграють значну роль у забезпеченні інформаційних потреб користувачів (абонентів) бібліотек. Різні аспекти цього питання висвітлено в працях О. Ворошилова, В. Горового, Л. Чуприни, С. Басова, А. Анто- польського, Ю. Столярова, Я. Шрайберга, Д. Ніколаса та інших вітчизняних та зарубіжних дослідників. Розвиток суспільства, становлення ринкової економіки, побудова демократичної правової держави передбачає інтенсифікацію процесу інформатизації України. Широке використання сучасних комп'ютерних технологій, методів обробки інформації, засобів телекомунікацій надасть пересічному громадянину можливість вільного доступу до потрібної інформації суспільно-політичного, правового, соціального характеру незалежно від місця перебування користувача, його віддаленості від місця збереження необхідних даних. Використання дистантних технологій сьогодні набуває дедалі більшого поширення в Україні.

Унікальність Інтернету полягає в інтерактивності - користувач мережі може як знайти інформацію, що його цікавить, так і запропонувати свою інформацію. Фактично кожен користувач у будь-якій точці земної кулі, де є доступ до мережі, може відкрити власну сторінку чи сайт будь-якої тематики й вигляду.

Використання потенціалу електронної інформації переводить інформаційно-аналітичну й управлінську діяльність на рівень, який відповідає вимогам сьогодення. Адже за своїм змістом, обсягами, спрямуванням, структурою електронна інформація є досить розмаїтою, електронні ЗМІ користуються довірою населення, і сьогодні спостерігається помітне збільшення їх впливу на суспільну свідомість. До того ж інтернет-видання дуже вигідно відрізняються від друкованих видань та телебачення можливістю моментального оновлення, тобто вони здатні більш оперативно інформувати суспільство про події. Це створює необхідні умови для підготовки на базі останньої інформаційного підґрунтя для най- оптимальніших управлінських рішень.

Аналіз структури вітчизняного інформаційного онлайн-середо- вища показує, що 47 % інформації в українській частині Інтернету є інформацією про діяльність суб'єктів господарювання, 16,6 % становлять інформаційно-довідкові ресурси, 14,8 % - розважальна інформація, 4,4 % - інформація про діяльність закладів науки та освіти, 6 % - електронні ресурси ЗМІ, 1,3 % - сервери з інформацією про діяльність органів державної влади та управління. Найпотужніші серед них - офіційні сайти Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України «Урядовий портал», через який можна вийти на сайти усіх міністерств, відомств та установ, регіональних представництв державної влади. Власні сайти мають практично всі політичні партії, зареєстровані Міністерством юстиції. Альтернативними до державних ресурсів у політичній частині інтернет-простору є численні проекти неурядових організацій, однією з цілей яких є формування автономних моделей політичної участі громадян у житті країни та зниження ефективності мобілізаційних практик влади.

Електронним ЗМІ в структурі українського Інтернету належить 6 % від усіх ресурсів, але вони, проте, є найбільш відвідуваними. Можливості інформаційного впливу повідомлень, переданих через Інтернет, випливають з їхніх властивостей - доступності (читач за бажанням може відкрити сайт у будь-який час), глобалізованості (перетинають безперешкодно будь-які державні кордони), інтер- активності («двобічний зв'язок між комунікатором і реципієнтом, що в будь-який момент стає комунікатором»). Інтернет-ЗМІ стають потужним джерелом інформації для решти ЗМІ - аудіовізуальних і друкованих [1].

Інтерактивний характер інтернет-видань (наявність гостьових книг, форумів, конференцій тощо) надає можливість не лише ознайомитися з певним суспільним явищем чи подією, а й вивчити суспільний резонанс зазначеного явища, події, процесу. Це забезпечує поліпшення якості аналітичної роботи та значно її прискорює, до того ж інформація в електронному форматі легко копіюється та опрацьовується.

Більше того, інтерактивність сучасного інформаційного середовища створює умови для запровадження такого звичного для розвинутих країн світу явища як електронна демократія - тобто можливість кожної людини брати участь у формуванні та реалізації державної політики, прийнятті рішень органами влади, використовуючи при цьому інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для двостороннього інтерактивного зв'язку між державою (органами влади) та громадянами.

Проте такі широкі можливості, на думку деяких експертів, можуть підвищити рівень політичної компетенції громадян, але не зроблять їх активними учасниками демократичних перетворень. Тобто Інтернет, його розвиток, не змінює людей і навряд чи перетворить незацікавлених, непоінформованих, байдужих громадян на зацікавлених, інформованих та активних кібергромадян [2].

Онлайнові ЗМІ є прикметою нашої епохи - постіндустріальної і інформаційної стадії розвитку суспільства. Однією з останніх тенденцій у розвитку мережевих ЗМІ стала поява соціальних медіа, які приходять на зміну масовим ЗМІ. Як відзначають експерти, блоги, особисті щоденники в Інтернеті й інші соціальні медіа спричинили за собою медіареволюцію, яку іноді порівнюють з винаходом друкарського верстата. Завдяки спеціальним програмним засобам будь-який користувач Інтернету без технічних знань може тепер створити веб-сторінку і поширювати інформацію, яку він захоче. За визначенням експерта С. Рубеля, соціальні медіа - це онлайнові платформи та інструменти, якими можуть користуватися люди для того, щоб ділитися думками, враженнями, професійними спостереженнями,