Таким чином, перед здійсненням комп'ютеризації управління необхідно звернути увагу на ряд проблемних аспектів, які при правильному застосуванні можуть звести ризик невдалого впровадження до мінімуму (табл. 2).

Таблиця 2 - Проблемні аспекти ефективного впровадження корпоративних інформаційних систем

Проект з впровадження системи управління підприємством швидше за все зазнає невдачі, якщо:

вибір системи буде ґрунтуватися на її "присутності" на ринку (частка ринку, фінансові показники), а не на ступень задоволення бізнес-потреб;

починати впровадження при слабкому керівнику проекту, або, якщо план проекту не був ретельно й всебічно продуманий;

не переглянути методи ведення господарської діяльності компанії ще до вибору системи;

не організувати регулярного спілкування зі співробітниками, з метою залучення їх до участі у впровадженні та дати переконатися в тому, що їхні запити й потреби враховані;

не стежити за ходом виконання проекту, порівнюючи із наміченими етапами та термінами виконання;

встановити нереальні строки або скласти занижений бюджет;

не привести у відповідність із новими вимогами рівень підготовки співробітників відділу інформаційних систем.

Найпоширенішими в Україні ІС, які впроваджуються на вітчизняних підприємствах, є програмні продукти закордонних компаній, що відповідають вимогам світового рівня: "Oracle corporation" (система "Oracle Application") "SAP AG" (система "R/3"), "Scala" ("Scala"), і "Baan Company" (система "Baan IV"). Дані корпоративні системи впроваджуються на підприємствах різноманітної галузевої специфіки, дозволяють здійснювати стандартний набір функцій і складається із функціонального набору модулів управління підприємством.

Отже, сьогодні на ринку програмних продуктів пропонуються десятки пакетів програм для комп'ютеризації бухгалтерського обліку та управління підприємством в цілому, проте кожного року фірми-розробники заявляють про випуск нової програми, яка на їх думку є потужнішою, "розумнішою" і перевищує всі відомі. Крім того, існує проблема, яка полягає в тому, що при розробці ряду програмних продуктів (Монолит SQL, 1С:Предприятие 8.0, Галактика Business Suite та ін.) увага приділяється паралельному веденню податкового обліку, хоча на практиці це не відповідає реаліям сьогодення.

При виборі ІС із широкого кола "претендентів" набуває актуальності проблема визначення критеріїв ефективності (оптимальності) впровадження інформаційних систем. Існує безліч критеріїв ефективності (оптимальності) впровадження інформаційних систем, але не існує їхньої порівняльної характеристики, придатної для практичного застосування. Більшість авторів приводять лише опис характеристик системи, залишаючи за покупцем право вибору. Покупець у більшості випадків оцінює систему за інформацією, що надходить із відкритих джерел.

В таблиці 3 здійснено порівняння інформаційних систем, виходячи із загальноприйнятих критеріїв порівняння, а саме: повноти функціональних

можливостей ІС виробничих підприємств, можливості швидкого перенастроювання, необхідності додаткових капіталовкладень (наприклад, на придбання СУБД), вартості необхідного устаткування, адаптації до законодавства України, числа підтримуваних операційних систем для сервера, числа підтримуваних СУБД, вартості (в розрахунку на 25 робочих місць).

Отже, нехай множина А містить певну кількість корпоративних інформаційних систем kji, i=1...n, j=i...m, де n - кількість об'єктів, m - кількість критеріїв в об'єктах. Всі критерії виміряються по шкалі інтервалів або відносин. Для аналізу були взяті 37 найбільше часто використовуваних на виробничих підприємствах України систем, які порівнювалися за 8 критеріями. Тобто в цьому випадку n=37, m=8.

У таблиці в стовпчиках 2-9 наведені характеристики систем критеріям, які формалізовані в такий спосіб:

"повнота функціональних можливостей ІС виробничих підприємств": 0 - ІС взагалі не адаптована, 1 - адаптована, 2 - абсолютно адаптована;

"можливість швидких перенастроювань": 0 - немає можливості, 1 - є можливість;

"необхідність додаткових капіталовкладень (наприклад, придбання СУБД)": 0 - немає необхідності, 1 - є необхідність;

"вартість устаткування": 0 - низька, 1 - середня, 2 - висока;

"адаптація до законодавства України": 0 - не адаптовано, 1 - адаптовано;

"кількість ОС сервера, що підтримуються ": 0 - 1 ОС, 1 - 2-3 ОС, 2 - 4 і більше ОС;

"кількість СУБД, що підтримуються": 0 - одна СУБД, 1 - 2-3 СУБД, 2 - 4 і більше;

"вартість": 0 - до 30 тис. USD, 1 - 31-60 тис. USD, 2 - 61-90 тис. USD, 3 - 91125 тис. USD, 4 - 126 тис. USD і більше.

Ідеальний об'єкт {kf ...kт} формується, виходячи з максимуму корисності значення критерію, що досягається множиною А. Тобто к j = max к , j = 1 ...m, якщо корисність багатокритеріального об'єкта зростає при збільшенні критерію к j = min к у, якщо корисність багатокритеріального об'єкта зменшується при збільшенні критерію kj. У даному випадку ідеальний об'єкт має вигляд: { k* ...клт } = {2,1,0,0,1,2,2,0].

Аналогічно формується найгірший об'єкт {к(...кm} виходячи з мінімуму корисності значення критерію, що досягається множиною А. У даному випадку найгірший об'єкт буде мати вигляд: { k- ...km-} = {0,0,1,2,0,0,0,4]. де можна інтерпретувати як відстань за критерієм к багатокритеріального об'єкта від ідеального об'єкта. При цьому всі для ідеального об'єкта рівні 0, а всі для найгіршого об'єкта рівні 1.

Після цього експерти визначають відносну важливість критеріїв Прийнято твердження: якщо розкид деякого критерію в об'єктів, що належать А, невеликий або дорівнює нулю, те цей критерій є не інформативним, їм можна зневажити (або врахувати з невеликим впливом). І навпаки, якщо розкид критеріїв великий, цей критерій вартий уваги.

де коефіцієнт р прийнятий рівним 2 і 3 (таблиця, стовпчики 10-11). При збільшенні р зменшується внесок в Ц критеріїв, значення яких близькі до найгірших, і, навпаки,

різко зростає внесок критеріїв, значення яких близькі до ідеального. Оибираємо максимальне значення