управління; наукові публікації; інформація з торгівельних і інших комерційних журналів; довідники; реклама в ЗМІ; інформація, що отримана від фірм, які займаються дослідженням ринку і продажем власної інформації; презентаційні заходи: виставки, дні відкритих дверей; кредитні і інвестиційні рейтинги регіонів; особисті зустрічі і знайомства персоналу фірми.
Інвестор, розглядаючи можливості здійснення інвестиційного проекту в тому чи іншому регіоні, приймає остаточне рішення, обґрунтовуючи на основі наявної в його розпорядженні інформації рівень інвестиційного потенціалу і інвестиційного ризику даної території.
Мотиваційний механізм інвестиційної діяльності недостатньо досліджений в економічній літературі. Як вважає дослідник Е. Д. Платонов, таке, наприклад, поняття як інвестиційна привабливість - відображає суб'єктивне ставлення потенційного інвестора до об'єкту інвестування. Кожний конкретний інвестор має свої особисті суб'єктивні оцінки і свідомо здійснює вибір інвестиційного проекту і умови для його наступної реалізації [5, С.223].
Роль інформації здійснює вагомий вплив на суб'єктивну складову у виборі інвестора. Розглянемо інформацію, що виникає і циркулює в процесі реалізації інвестиційного проекту. Вона може бути класифікована за різними ознаками, зокрема [1, С.138-140]:
видовій: види інформації;
генезисний: за джерелами походження інформації;
адресним: хто виявляється відправником (донором) інформації, а хто - отримувачем (реципієнтом);
цільовій: з якою ціллю інформація з'являється і транслюється; технологічній: за засобами передачі.
Таким чином, інформація повинна давати інвестору уявлення про інвестиційний потенціал регіону і його складові: ресурсно-сировинну, трудову, виробничу, інноваційну, інституціональну, інфраструктурну, фінансову, споживчу - власні потенціали. На основі даної пошукової, отриманої із різних джерел інформації інвестор також повинен зробити висновки про існуючі в регіонах ризики: економічний, фінансовий, політичний, соціальний, екологічний, кримінальний, законодавчий. Це, безумовно, головна, проте не єдина функція інформації. Не можна також говорити, що в регіональному інвестиційному процесі інвестор являється єдиним одержувачем, або реципієнтом інформації, а органи державного управління єдиним інформаційними донором.
В процесі здійснення інвестиційної діяльності на регіональному рівні виникає і функціонує декілька взаємоспрямованих інформаційних течій. Виділимо основні із них:
1. Інформація, необхідна органам державного і регіонального управління для вироблення державної і регіональної інвестиційної політики: конкурентні переваги регіону; характеристика сприятливого податкового клімату регіону; досвід та історія інших успішних інвестиційних проектів всередині регіону; кількість інвесторів, що працюють в регіоні; думка незалежних консалтингованих експертів про інвестиційних клімат в регіоні.
2. Інформація, потрібна інвестору від органів державного або регіонального управління для прийняття рішення про інвестування в регіоні: географічна інформація; геологічна інформація; екологічна інформація; демографічна інформація; податкова інформація; інформація про наявність об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури; інформація про ринок праці; інформація про стан промислового комплексу; інформація про природно-ресурсний потенціал регіону.
3. Інформація, яка необхідна органам державного і регіонального управління від інвестора: екологічна інформація (можливий вплив на екологію); соціальна інформація (про готовність інвестора брати участь у рішенні соціальних проблем території).
4. Інформація, яка необхідна громадськості від інвестора і органів державного і регіонального управління: напрями і сутність інвестиційного проекту; учасники проекту; безпека проекту; термін і етапи реалізації проекту; соціальна інформація (про готовність інвестора брати участь у вирішенні соціальної проблеми території).
5. Інформація, яка необхідна органам державного та регіонального управління і інвесторам від громадськості: думка громадськості з-приводу наміченого до реалізації проекту, зафіксованого в ході загальних слухань та в межах референдумів, а також в листах і зверненнях до громадян; пропозиції послуг зі сторони потенційних робітників майбутнього підприємства.
6. Інформація від інвестора і органів державного та регіонального управління, яка необхідна бізнес-спільнотам: інформація про компанії-інвесторів та їх координати; інформація про сутність проекту; інформація про потребу в послугах проекту, підрядних і торгівельних організаціях; інформація про конкурси на виконання підрядних і субпідрядних робіт.
7. Інформація, яка необхідна органам державного та регіонального управління і інвесторам від бізнес-спільнот: контактні координати компаній; напрями діяльності компаній; пропозиція товарів та послуг; розцінки на товари та послуги.
8. Інформація, яка потрібна бізнес-спільникам від органів державного та регіонального управління про нові інвестиційні проекти, заплановані для реалізації на території регіону.
В умовах ринкової економіки інформаційний ресурс стає вирішальним фактором підвищення конкурентоздатності не лише підприємств, але і регіонів, коли мова йде про інвестиційну діяльність. Основним науковим результатом даної статті є розробка методологічних основ інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності, яка дозволяє враховувати регіональні особливості (виробничі, інвестиційні, інфраструктурні та ін.) розвитку суб'єктів інвестиційної діяльності при розробці стратегій та оцінці стану і напрямків як економічного розвитку окремого регіону, так і країни в цілому. Управління процесами інвестиційної діяльності в регіоні вимагає створення на рівні регіону системи інформаційно-аналітичного забезпечення, що дозволяла б зберігання та оновлення первинних вихідних даних та економіко- статистичних показників, а також володіла б необхідною програмно-математичною та технічною базою щодо їх обробки та аналізу й забезпечувала б державні регіональні органи управління аналітичною інформацією, необхідною для прийняття відповідних рішень щодо розвитку інвестиційної діяльності в регіоні.
Список літератури
1. Бутенин А.В. Информационное обеспечение инвестиционной деятельности в субъктах Росийской Федерации (на примере Ленинградской области) // Вестник Росийской академии естественных наук (Санкт-Петербург), 2006, №11 (2). - С. 138-140.
2. Воронина Н.В. Управление инвестициями. - Хабаровск. - 2004. - С.36-38; 148-150.
3. Петрова Е.В. Информационная политика териториальных органов управления в системе государственной информационной политики современной Росии. М. - 2004. - С. 10-12.
4. Петровски М. Общенациональные и региональные аспекты инвнстиционного климата Росии с точки зрения западно-европейских инвесторов // Инвестиции в Росии. М. - 2005. —