шляхом періодичного копіювання і архівування даних.
Під некоректним використанням ресурсів розуміють некоректні зміни в БД (порушення посилкової цілісності, введення невірних даних і т.ін.), випадковий доступ прикладних програм до чужих розділів основної пам'яті і т.ін. Вирішуються ці проблеми шляхом підтримки цілісності БД, використанням захисту від копіювання, дослідження програм, модифікації і вилучення даних. Тут застосовуються як прикладні програми, так і засоби операційної системи.
ГОЛОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ БАЗ ДАНИХ
Сучасний ринок СУБД за рік приносить більше 10 мільярдів доларів прибутків від продажу продуктів і послуг і постійно збільшується. Технології баз даних безперервно розвиваються, а ринок СУБД насичується і консолідується.
Реляційна технологія складає ядро корпоративних систем обробки даних, а реляційні бази даних використовуються практично у всіх великих компаніях, організаціях, установах.
До сегментів ринку, що найбільш швидко розвиваються за останній час в галузі баз даних належать напрями:
- інтеграції неоднорідних інформаційних ресурсів; інтеграція структурованих і неструктурованих даних;
- побудова сховищ даних;
- OLAP-системи, які призначені для комплексного аналізу даних і знаходження прихованих тенденцій розвитку;
- мобільні БД, які призначені для роботи на портативних комп'ютерах;
- вбудовані БД, які є інтегрованою частиною застосування;
- мікробази даних для різних пристроїв, таких як кредитні картки, електронні записні книжки і т.ін.;
- резидентні БД, які використовуються у надпродуктивних OLTP-системах.
До напрямів, які постійно знаходяться у полі зору розробників баз даних належать:
- удосконалення архітектури систем баз даних, розробка нових архітектурних рішень систем баз даних;
- організації середовища зберігання і методів доступу;
- розвиток технології і техніки моделювання даними;
- методи оптимізації запитів;
- питання експлуатація баз даних (безпека даних, відновлення даних, підтримка цілісності даних);
- розвиток технологій розробки застосувань.
Одним з найбільш важливих напрямів розвитку баз даних є зближення технологій баз даних, WEB-технологій і технологій текстових систем. Середовище WEB забезпечує доступ до великих обсягів інформації в Інтернеті, однак крім накопичення слабкоструктурованої інформації необхідно забезпечувати ефективне управління цією різноманітною інформацією. Розробка платформи XML забезпечує нові можливості для ефективного доступу до інформаційних ресурсів цього середовища, а також для створення нових технологій інтеграції ресурсів.
Поєднання технологій баз даних і WEB-технологій дозволяє вирішувати такі задачі:
- організація взаємозв'язку СУБД, які працюють на різних платформах;
- використання в Інтернеті інформації з існуючих локальних мережних баз даних (публікація баз даних);
- застосування СУБД для впорядкування і каталогізації інформації в Інтернеті;
- застосування в інформаційних систем в Інтернеті на основі багаторівневої архітектури баз даних;
- застосування мови SQL для пошуку необхідної інформації;
- використання засобів СУБД для забезпечення безпеки даних, управління транзакціями при доступі до інформації в Інтернеті;
- стандартизація користувацького інтерфейсу на основі застосування оглядачів WEB, використання оглядача WEB в якості дешевої клієнтської програми для доступу до бази даних.
Наступним напрямом в розвитку СУБД є розвиток і подальше вдосконалення управлінням об'єктно-орієнтованими базами даних. Сучасні виробники СУБД або будують свої системи виключно на основі об'єктно-орієнтованої моделі, або включають в свої програмні продукти об'єктно-реляційні можливості.
Одним з важливих класів інформаційних систем є геоінформаційні системи. Ці системи мають справу з геоданими, тобто даними про просторово-розподілені об'єкти, процеси, події. Ці системи широко застосовують в картографії, економіці, екології, управлінні ресурсами оточуючого середовища, транспорті і т.ін. Основу інформаційних ресурсів геоінформаційних систем складають просторові дані. Розрізняють моделі геоданих векторні і растрові, а також застосовуються традиційні фактографічні дані. Подальший розвиток цих систем полягає у вдосконаленні моделей бази даних (геореляційні і геооб'єктні моделі), створенні мультимедійних ресурсів геоданих і т.ін.
Ще одним із перспективних напрямів розвитку баз даних є розширення можливостей СУБД для роботи з темпоральними даними, зображеннями і мультимедійними даними.
Темпоральні системи дозволяють автоматично зберігати множину об'єктів даних, які залежать від часу; крім того вони забезпечують мовні засоби для знаходження даних, які зв'язані з часом. Для цих систем застосовуються спеціальні часові моделі даних.
Мультимедійні інформаційні системи дозволяють зберігати текст, аудіо-, відеозображення. Використання таких баз даних вимагає підтримки багатомодельної системи, розширення функцій управління звичайної СУБД.
Одним з перспективних напрямів розвитку баз даних є напрям, який пов'язаний з об'єднанням технологій експертних систем і баз даних і розвитком дедуктивних баз даних. В цих базах даних нова інформація отримується на основі використання логічних правил виводу і побудови ланцюгів виводу для отримання відповідей на запити.
Література
1. Гайдамакин Н.А. Автоматизированные информационные системы, базы и банки данных. Вводный курс. - М.: Гелиос АРВ, 2002. - 368 с.
2. Гайна Г.А. Організація баз даних і знань. Мови баз даних: Конспект лекцій.-К .:КНУБА, 2002. - 64 с.
3. Гайна Г.А., Попович Н.Л. Організація баз даних і знань. Організація реляційних баз даних: Конспект лекцій. - К.:КНУБА, 2000. - 76 с.
4. Гарсиа-Молина Г., Ульман Д., Уидом Д. Системы баз данных.-М.: Издательский дом "Вильямс", 2003. - 1088 с.
5. Григорьев Ю.А., Ревунков Г.И. Банки данных.-М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э.Баумана, 2002. - 320 с.
6. Грофф Дж., Вайнберг П. Энциклопедия SQL. - СПб.: Питер, 2003. - 896 с.
7. Дейт К.Дж. Введение в системы баз данных. - К.: Диалектика, 1998. - 784 с.
8. Диго С.М. Проектирование и использование баз данных.-М.: Финансы и статистика, 1995. - 208 с.
9. Карпова Т.С. Базы данных: модели, разработка, реализация. - СПб.: Питер, 2001. - 304 с.
10. Когаловский М.Р. Энциклопедия технологий баз данных.- М.: Финансы и статистика, 2002. - 800 с.
11. Конноли Т., Бегг К. Базы данных. Проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2003. - 1440 с.
12. Кренке Д. Теория и практика построения баз данных. - СПб.: Питер, 2003. - 800 с.
13. Малыхина М.П. Базы данных: основы, проектирование, использование. - СПб.: БХВ-Петербург, 2004. - 512 с.
14. Роб П., Коронел К. Системы баз данных: проектирование, реализация и управление. - СПб.: БХВ-Петербург, 2004. - 1040 с.