Мова даних - мова, яка призначена для визначення даних, маніпулювання даними, а також інших функцій в термінах понять і рамках можливостей, які передбачені в моделі даних, що підтримується розглядуваною СУБД.

Мова запитів - мова доступу до БД, яка орієнтована на користувача. Мова запитів належить до декларативних мов, описує властивості і взаємозв'язки сутностей, але не описує алгоритм рішення задачі. Як правило мова запитів використовується в інтерактивному режимі, а також може вбудовуватися в програмний код застосувань.

Мова маніпулювання даними (Data Manipulation Language - DML) - мова, яка реалізує операційні можливості моделі даних, що використовується. Ця мова визначає операції, які допустимі над даними, що знаходяться в БД.

Мова визначення даних (Data Definition Language - DDL) - мова, яка служить для опису структури БД, обмежень цілісності, а також, можливо, для специфікації процедур, що зберігаються, тригерів, обмежень управління доступом і т.ін. Функціональні можливості мов визначення і маніпулювання можуть інтегруватися в єдину мову даних.

Мова програмування баз даних - мова, яка забезпечує концептуально єдине інтегроване середовище, яке засновано на єдиній моделі даних, для програмування застосувань і управління даними в БД. Такі мови об'єднують функції традиційних мов програмування із засобами опису і маніпулювання даними в БД.

Мова програмування базова - традиційна мова програмування, для якої дана СУБД забезпечує інтерфейс прикладного програмування (API). Прикладна програма, яка написана на цій мові, має доступ до деяких функціональних можливостей СУБД і може виконувати з її допомогою доступ до БД.

Мови, які належать до мов четвертого покоління (Fourth- Generation Language - 4GL), мають такі функціональні можливості:

- генератори екранних форм для створення шаблонів вводу і відображення даних;

- генератори звітів на основі інформації, що зберігається в БД;

- генератори застосувань для створення програм обробки даних;

- генератори запитів;

- генератори для представлення даних у вигляді різного роду діаграм.

Для формування запиту за допомогою різних СУБД найчастіше використовуються дві основні мови опису запитів:

- SQL (Structured Query Language) - структурована мова запитів;

- QBE (Query By Example) - мова запитів за зразком.

Головна різниця між цима мовами полягає в тому, що

мова QBE передбачає ручне або візуальне формування запиту, а мова SQL - програмування запиту.

Мова SQL є найбільш поширеною мовою для роботи з БД. На даний час існують такі міжнародні стандарти на мову SQL: SQL1, SQL2, SQL3.

Мова SQL не володіє функціями повноцінної мови розробки і орієнтована на доступ до БД. Використання мови SQL може бути самостійним і вона може включатися в склад засобів розробки програм. В цьому випадку її називають вбудованим SQL. Розрізняють два головних методи використання вбудованого SQL: статичний і динамічний.

Статичне використання передбачає застосування в програмі функцій викликів мови SQL, які включаються в програмний модуль і виконуються після компіляції програми.

Динамічне використання передбачає динамічну побудову викликів функцій мови SQL та інтерпретацію цих викликів у ході виконання програми. Динамічний метод застосовується тоді, коли вид SQL запиту заздалегідь невідомий і будується у діалозі з користувачем.

Будь-яке SQL-застосування реляційної БД складається з трьох частин: інтерфейса користувача, набору таблиць в БД і SQL-машини.

Архітектура інформаційної системи

Ефективність функціонування інформаційної системи багато в чому залежить від її архітектури. Функціональні частини інформаційної системи можуть розміщуватися на одному або на декількох комп'ютерах. У разі, якщо інформаційна система розміщується на одному комп'ютері, можливі такі варіанти використання програмних засобів: застосування і СУБД, застосування і ядро СУБД, незалежне застосування.

У першому випадку взаємодія користувача і СУБД виконується або напряму через користувацький інтерфейс СУБД, або за допомогою застосування (рис. 2.3).

У другому випадку взаємодія користувача і СУБД виконується за допомогою застосування (рис. 2.4). Такий підхід дозволяє підвищити швидкість роботи застосування, зменшити об'єм необхідної пам'яті.

Створення незалежних застосувань дозволяє звертатися до БД без СУБД (рис. 2.5). Такий підхід дозволяє ще більше підвищити швидкість роботи застосування, зменшити об'єм необхідної пам'яті. Недоліки такого підходу пов'язані з трудомісткістю доробки застосувань, відсутністю стандартних засобів СУБД по обслуговуванню БД.

При інтеграції комп'ютерів в мережі виникає можливість розподілу застосувань, що працюють з єдиною БД, а також самої БД по мережі. Найбільш поширеною є схема, при якій кожен користувач маю свою персональну БД (КБД) і звертається до серверної БД (СБД) за інформацією, що спільно використовується багатьма користувачами (рис. 2.6).

Під сервером розуміється комп'ютер або програма, які керують певними ресурсами. Клієнт - це теж комп'ютер або програма, які використовують цей ресурс.

Такий підхід дозволяє поєднувати переваги централізованого зберігання з індивідуальною роботою користувачів.

Література

1. Гайдамакин Н.А. Автоматизированные информационные системы, базы и банки данных. Вводный курс. - М.: Гелиос АРВ, 2002. - 368 с.

2. Гайна Г.А. Організація баз даних і знань. Мови баз даних: Конспект лекцій.-К .:КНУБА, 2002. - 64 с.

3. Гайна Г.А., Попович Н.Л. Організація баз даних і знань. Організація реляційних баз даних: Конспект лекцій. - К.:КНУБА, 2000. - 76 с.

4. Гарсиа-Молина Г., Ульман Д., Уидом Д. Системы баз данных.-М.: Издательский дом "Вильямс", 2003. - 1088 с.

5. Григорьев Ю.А., Ревунков Г.И. Банки данных.-М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э.Баумана, 2002. - 320 с.

6. Грофф Дж., Вайнберг П. Энциклопедия SQL. - СПб.: Питер, 2003. - 896 с.

7. Дейт К.Дж. Введение в системы баз данных. - К.: Диалектика, 1998. - 784 с.

8. Диго С.М. Проектирование и использование баз данных.-М.: Финансы и статистика, 1995. - 208 с.

9. Карпова Т.С. Базы данных: модели, разработка, реализация. - СПб.: Питер, 2001. - 304 с.

10. Когаловский М.Р. Энциклопедия технологий баз данных.- М.: Финансы и статистика, 2002. - 800 с.

11. Конноли Т., Бегг К. Базы данных. Проектирование, реализация и сопровождение. Теория и практика. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2003. - 1440 с.

12. Кренке Д. Теория и практика построения баз данных. - СПб.: Питер, 2003. - 800 с.

13. Малыхина М.П. Базы данных: основы, проектирование, использование. - СПб.: БХВ-Петербург, 2004. - 512 с.

14. Роб П., Коронел К. Системы баз данных: проектирование, реализация и управление. - СПб.: БХВ-Петербург, 2004. - 1040 с.