Живлення більшості річок дощове, а в Австралійських Альпах — мішане.

Муррей і Дарлінґ — найбільші річки в Австралії.- Протяжність першої — 2570 км. Головна притока Муррею — Дарлінґ, є найдовшою річкою на материку (2740 км).

Найбільше озеро Ейр розташоване посеред низовинної безстічної рівнини. Більшу частину року Ейр являє собою декілька водойм, а під час рідких, але сильних дощів, коли кріки приносять у нього багато води, воно перетворюється на неозорий водний простір.

На материку є великі запаси підземних вод. Вони зосереджуються в артезіанських басейнах, більша частина яких розміщена в прогинах платформи між плоскогір'ями Західної Австралії та Великим Вододільним хребтом. Частина підземних вод засолена, що перешкоджає їхньому використанню.

Природні зони

Австралія — материк пустель, напівпустель і сухих рідколісь, що займають великі внутрішні території. На материку добре

виражена широтна зональність. Вологі та перемінно-вологі тропічні ліси характерні для північної і північно-східної частин материка, на південь і захід змінюються рідколіссями та саванами, які переходять у напівпустелі і пустелі. На крайньому південному заході чагарникові степи змінюються шорстколистими лісами і чагарниками. На південному сході розміщена зона субтропічних вологих мішаних лісів. У цілому Австралія посідає серед материків перше місце за відносною площею пустель і передостаннє — за площею лісів.

Австралія відрізняється від інших материків своєрідністю органічного світу. Серед рослин ендеміки складають 75%, Найхарактерніші рослини Австралії: евкаліпти, "трав'яне дерево", акації, пальми, деревоподібна папороть, багато видів трав і кущів. Евкаліптів налічується понад 300 видів.

Тваринний світ Австралії ще більш своєрідний, ніж рослинний. Тут багато давніх (реліктових) видів. Але взагалі різноманітність видів тварин на материку невелика. Найхарактернішими для Австралії є кенгуру, коала, качкодзьоб, єхидна, вомбат та ін. Багатий і різноманітний світ птахів: райські Птахи, казуари, страус Ему, папуги, чорні лебеді, лірохвіст та ін. В Австралії багато отруйних змій, ящірок, сарани, москітів, комарів, мух. Усі ці види рослин і тварин мають зональне поширення.

Зона вологих і перемінно-вологих тропічних лісів охоплює північний схід материка, де випадає багато опадів. На червоних фералітних ґрунтах тут ростуть різні види пальм, фікусів, лаврів. Дерева в цих лісах оповиті ліанами. У лісах на східних схилах Великого Вододільного хребта переважають евкаліпти. У горах вище 1000 м ростуть гірські ліси, в яких можна зустріти окремі масиви давніх хвойних видів — араукарій. Під час просування до внутрішніх частин материка ліси з багатим видовим складом змінюються світ

лими і сухими евкаліптовими лісами, які переходять у тропічні савани та рідколісся."

Для саван характерні евкаліпти, акації, казуа-рини. Під евкаліптовими лісами та в саванах формуються червоно-бурі і червоно-коричневі ґрунти/ Із тварин тут живуть кенгуру, страус ему, біля водойм — багато птахів.

Великі території напівпустель і пустель у внутрішніх частинах материка місцями зайняті заростями твердолистиХ колючих, густо переплетених вічнозелених чагарників. Такі ділянки в Австралії називають скребами. Основні рослини скребів — чагарникові форми евкаліптів і акацій. У пустелях ростуть і трави, серед яких поширені злаки. Із тварин тут зустрічаються велетенські кенгуру, дикий собака динго, вомбати, страус ему. .

У вологих субтропічних лісах на південному сході материка на червоно-жовтих фералітних ґрунтах ростуть евкаліптові ліси, в південній частині цих лісів росте вічнозелений бук.

Висотна поясність виражена тільки в Австралійських Альпах. Ліси нижньої частини гір змінюються луками альпійського типу на вершинах.

Дика рослинність Австралії не має рослин, які б відіграли помітну роль у землеробстві. Але є види, які використовуються людиною: рослини дають деревину, дубильні речовини, ефірні масла. Із Європи та інщих материків до Австралії 'завезено багато видів дерев, кущів і трав. Завезено багато тварин. Великої шкоди господарству завдають кролики. Собаки динго, лисиці, щури відтіснили або суттєво знищили місцеві види тварин. У цілому флора і фауна Австралії дуже змінені людиною.

Охорона ендемічної і вразливої австралійської природи в важливою проблемою. На материку створено різні природоохоронні території.

Населення і політична карта

На материку проживає понад 20 млн осіб (2005р.)

Сучасне населення Австралії складається в основному з англо-австралійцін (80% населення), які є нащадками переселенців із Великої Британії та Ірландії. Частка корінних жителів (аборигенів) становить лише 1 % від населення материка.

Аборигени Австралії належать до австралоїдної раси, представники якої суттєво відрізняються від інших основних рас. В їхній зовнішності поєднуються деякі риси негроїдної та європеоїдної рас. Корінні австралійці складаються з численних племен, що розмовляють більш ніж 200 мовами.

Середня густота населення Австралії — 2 особи на 1 км2. Цс один із найнижчих показників у світі. Населення розміщується на території материка дуже нерівномірно.

Територію усього материка, острів Тасманія та ряд невеликих островів займає одна держава — Австралійський Союз.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алисов Н. В. Экономическая и социальная география мира (общий обзор): Учебник/Н. В. Алисов, Б. С. Хорев,— М.: Гардарики, 2001.— 704 с.

2. Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник / В. В. Безуглий, С. В. Козинець.— К.: Видавничий центр "Академія", 2003 - 688 с.

3. Білорус О. Г. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук'яненко та ін,— К., 1998,— 416 с.

4. Географічні таблиці: Довідкові матеріали.— Тернопіль: Джура, 1998.— 230 с.

5. География: Справ, материалы. — М.: Просвещение, 1988.— 400 с.

6. Гілецький Й. P. Географія України. Соціально-економічна з основами теорії: Підручник для 9 класу,— Львів: ВНТЛ-Класика, 2002.— 192 с.

6. Гілецький Й. Р. Економічна і соціально географія: Посібник для абітурієнтів / Й. Р. Гілецький, Р. P. Сливка, М. М. Богович; За редакцією Гілецького Й. Р.— Львів: ВНТЛ-Класика, 2005.— 400 с.

7. Гладкий Ю. Н. Экономическая и социальная география мира: Проб, учеб. для 10 кл. сред, шк./Ю. Н. Гладкий, С. Б. Лавров.— М.: Просвещение, 1991.- 272 с.

8. Дубович І. Країнознавчий словник-довідник.— Львів: Видавничий дім "Панорама", 2003.— 580 с.

9. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник / За ред. Кузи-ка С. П.- Львів: Світ, 2002.- 672 с.

10. Мировая экономика: Учебник — М.: Юность, 2002.— 734 с.

11. Соціально-економічна географія світу.— Тернопіль: Підручники і посібники, 1998.- 256 с.