Характеристика Індійського та Північно-Льодовитого океанів

План

1. Загальні відомості та фізико-географічне положення

2. Рельєф дна

3. Клімат

4. Властивості вод та океанічні течії

5. Органічний світ

6. Природні комплекси

7. Господарське використання

8. Література

Загальні відомості та фізико-географічне положення

Індійський океан розташований у Південній і Східній півкулях. На південному заході Індійський океан широким водним простором

з'єднується з Атлантичним океаном, а на південному сході — з Тихим. Берегова лінія розчленована слабо. В океані виділяють вісім морів, е великі затоки. Островів порівняно мало. Найбільші з них (Мадагаскар, Шрі-Ланка, Сокотра) розташовані біля узбереж материків.

Рельєф дна

Індійський океан має складний і різноманітний рельєф дна. Серед піднять на дні виділяється система серединно-океанічних хребтів, що розходяться на північний захід і південний схід. Для хребтів характерні риф-ти і поперечні розломи, сейсмічність і підводний вулканізм. Між хребтами лежать численні улоговини. На окраїнах простягаються океанічні жолоби. Найглибшим серед них є Зондський жолоб з найглибшою відміткою Індійського океану — 7209 м. Шельф здебільшого має невелику ширину (до 100 км).

Клімат

Велика частина океану лежить в екваторіальному, субекваторіальному і тропічному кліматичних поясах, тільки південна частина охоплює високі широти, аж до субантарктичних. Загальна особливість клімату океану — сезонні вітри мусони в його північній частині, що піддається значному впливу суходолу. Тому в північній частині океану добре виражені два сезони — тепла, тиха сонячна зима і жарке, хмарне дощове, штормове літо. На південь від 10° пд. ш. панують південно-східні пасати. Південніше, в помірних широтах, дмуть сильні і сталі західні вітри. Кількість опадів велика в екваторіальному поясі (до 3000 мм/рік). Дуже мало опадів випадає біля берегів Аравії, у Червоному морі і Перській затоці.

Властивості вод та океанічні течії

Середня температура поверхневих вод океану становить +17 °С. Північна частина добре прогрівається, а також позбавлена припливу холодних вод з півдня, тому є найтеплішою. Улітку температура вод в Перській затоці піднімається до +34 °С.

У Південній півкулі температура вод знижується зі зростанням широти.

Солоність поверхневих вод у багатьох районах вища за середню, а в Червоному морі найбільша серед усіх морів Світового океану (понад 41 %©). На утворення течій у північній частині океану вирішальний вплив мають мусони. Це приводить до перебудови системи течій за сезонами: літні мусонні — із заходу на схід, зимові — зі сходу на захід. У південній частині океану найбільш виражені Південна Пасатна течія і течія Західних Вітрів.

Органічний світ

Тваринний і рослинний світ в Індійському океані має багато спільного з Тихим і Атлантичним океанами. Багатий і різноманітний видовий склад риб. У північній частині живуть сарданелла, анчоус, скумбрія, тунець, корифена, акули, летучі риби. У південних водах— нототенієві і білокровні риби; зустрічаються китоподібні і ластоногі. Особливо багатий органічний світ шельфу і коралових рифів. Зарості водоростей простяглися уздовж берегів Австралії, Південної Африки, островів. Є великі промислові скупчення ракоподібних (лангусти, креветки та ін.).

Природні комплекси

Північна частина океану лежить у тропічному поясі. Під впливом навколишнього суходолу і мусонної циркуляції в цьому поясі формується декілька водних комплексів, що відрізняються властивостями водних мас.

В екваторіальному поясі температура поверхневих вод за сезонами майже не змінюється. Біля численних піднять дна і коралових островів у цьому поясі розвивається планктон, підвищується біопродуктивність.

Господарське використання

Природні ресурси океану використовуються меншою мірою, ніж інших океанів. Біологічна продуктивність океану невисока, зростає вона лише на шельфі і материковому схилі. За останні роки в ряді країн Азіатського узбережжя інтенсивно розвивається сучасне рибне господарство.

Хімічні ресурси вод поки що не використовуються. У великих масштабах здійснюється опріснення солоних вод у країнах Близького Сходу.

Серед мінеральних ресурсів виділяються родовища нафти і газу. За їхніми запасами і видобутком Індійський океан посідає перше місце серед усіх океанів. В узбережно-морських розсипах містяться важкі мінерали і метали.

Індійським океаном проходять важливі транспортні шляхи. Океан поступається Атлантичному і Тихому розвитком судноплавства, але щодо обсягів перевезення нафти він перевершує їх. Перська затока — головний нафтоекспортний район світу.

Північний Льодовитий океан

Загальні відомості та фізико-географічне положення

Північний Льодовитий океан — найменший з океанів Землі. Він займає практично увесь простір центральної Арктики. Майже з усіх боків океан оточений суходолом, що визначає особливості його природи — клімат, гідрологічний режим. Межі Північного Льодовитого океану проходять від Скандинавського півострова (62° пн. ш.), до Шетландських і Фарерських островів, по Датській, Девісовій і Беринговій протоках, через які його води з'єднуються з водами Атлантичного і Тихого океанів.

Берегова лінія океану сильно розчленована; У ньому виділяють дев'ять морів, на частку яких припадає половина всієї поверхні океану. Багато поодиноких островів і архіпелагів (Ґренландія, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля).

Рельєф дна

Льодовитий океан найменш глибокий серед океанів, близько половини площі дна займає шельф. Особливо широкою є смуга шельфу біля берегів Євразії, де вона вимірюється багатьма сотнями кілометрів. Ложе океану складається з декількох улоговин, розділених підводними хребтами. Найбільша глибина розташована в Ґренландському морі — 5527 м.

Головний елемент рельєфу дна — хребет Гаккеля — продовження Серединно-Атлантичного

хребта. Виділяються також хребти Ломоносова, Менделєєва та Чукотський.

Клімат

Особливості клімату визначаються полярним положенням океану. Тут формуються і панують протягом року арктичні повітряні маси. Середні температури повітря узимку знижуються до -40 °С, улітку вони близькі до 0 °С. Опадів випадає дуже мало — 100—200мм.

Властивості вод, льоди та океанічні течії

Особливості вод в океані визначаються значною мірою процесами водо- і теплообміну із сусідніми океанами. Зокрема, запас тепла у водних масах постійно підтримується завдяки припливу порівняно теплих вод з Атлантичного океану. Великий річковий стік (Об, Єнісей, Лена й ін.) також сприяє підвищенню температур і зменшенню солоності водних мас, а також створює надлишок вод і зумовлює зародження течій у поверхневому шарі від берега. Температура поверхневих вод океану здебільшого близька до температури замерзання води при цій солоності (-1°...-2 °С). Тільки в субарктичних районах вона підвищується до +5...+8 °С.

Характерною рисою океану б існування льоду впродовж року. Переважає багаторічний лід — пак — завтовшки 2—4 м і більше. Улітку моря океану значною мірою звільняються від льоду.

Із Північної Атлантики у Північний Льодовитий океан під дією західних вітрів поступає потужний потік теплих вод — продовження Північноатлантичної течії, який рухається на схід. Від Чукотського і Східносибірського морів води в океані рухаються в зворотному напрямку — зі сходу на захід, утворюючи Трансарктичну течію. Вона виносить полярні води і льоди в Атлантику, в основному, через Датську протоку.

Органічний світ

Основну біомасу в океані утворюють діатомові водорості, які пристосовані до життя у холодних водах. Вони живуть як уводі, так і на льодах. У приатлантичному.

районі й біля узбережних вод, гирл річок розвивається зоо- і фітопланктон, багато водоростей, що ростуть на дні.

На периферії океану й у морях живуть промислові риби (тріска, пікша, навага, палтус та ін.), із ссавців — тюлень, морж, білуха, білий ведмідь.

Природні комплекси

Північний Льодовитий океан розташований у межах північного арктичного природного поясу Світового океану. Моря океану лежать у північному субполярному поясі. Тільки Норвезьке море належить до помірного поясу.

Північний полярний пояс — своєрідний водний комплекс. Протягом року велика частина поверхні вкрита дрейфуючими льодами. Вітер, течії і припливи спричинюють рух льоду. Утворюються нагромадження льоду — тороси заввишки до 10—12 м. Цей пояс мало придатний для життя. Тільки на його окраїні живуть тюлені, моржі, білі ведмеді.

Субарктичний пояс охоплює частини океану, що прилягають до суходолу. їхня природа не така сувора. Улітку вода біля берегів вільна від льоду, до того ж дуже опріснена річковими водами. В акваторіях, куди проникають теплі води, багато планктону і риби, на скелях островів і узбережжя безліч птахів.

Господарське використання

Суворі природні умови позначаються на можливостях освоєння ресурсів Північного Льодовитого океану. Океан має велике господарське значення для Росії, Канади і деяких інших країн.

Холодні води Північного Льодовитого океану малопродуктивні, тому біологічні ресурси океану невеликі. Лише в районах, що прилягають до Атлантики, біологічна продуктивність зростає. Тут здійснюється вилов риби, ведеться китобійний промисел, але видобуток китів строго лімітований. Місцеве значення має промисел тюленів, нерпи, моржів.

Мінеральні ресурси океану через сувору природу розвідані поки що слабо.

Північним Льодовитим океаном прокладені транспортні магістралі. Постійний льодовий покрив протягом року є серйозною перешкодою для мореплавства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алисов Н. В. Экономическая и социальная география мира (общий обзор): Учебник/Н. В. Алисов, Б. С. Хорев,— М.: Гардарики, 2001.— 704 с.

2. Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник / В. В. Безуглий, С. В. Козинець.— К.: Видавничий центр "Академія", 2003 - 688 с.

3. Білорус О. Г. Глобальні трансформації і стратегії розвитку / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук'яненко та ін,— К., 1998,— 416 с.

4. Географічні таблиці: Довідкові матеріали.— Тернопіль: Джура, 1998.— 230 с.

5. География: Справ, материалы. — М.: Просвещение, 1988.— 400 с.

6. Гілецький