Галактичні туманності бувають дифузійні (світлі й темні) і планетарні. Дифузійні туманності знаходяться всередині Галактики. Найвідоміша з них — світла туманність у сузір'ї Оріона. Темні туманності виглядають як темні плями на сяючому фоні Молочного Шляху. Найбільша з них — у сузір'ї Водолія.

Найяскравішою планетарною туманністю є туманність у сузір'ї Ліри. Діаметри планетарних туманностей у тисячі разів більші за діаметр нашої Сонячної системи. Газоподібні оболонки цих туманностей невпинно розширюються, віддаляючись від центрального ядра зі швидкістю близько кількох кілометрів за секунду. Очевидно, вони пов'язані з вибухами нових.

Пояс зодіаку

Астрономи Стародавньої Греції виявили, що Сонце перемішується щомісяця в напрямку, протилежному добовому руху небозводу, на , тобто обходить небесну сферу за 12 місяців. У часи Гіпиарха річний шлях Сонця вже був добре вивчений і розділений на 12 рівних частин, причому кожна з них була позначена символом близького до неї сузір'я, яке одержало назву знака зодіаку. Очевидно, що відомих на той час сузір'їв не вистачило, і довелося вкоротити клешні Скорпіона, сформувавши нове сузір'я — Терези. Кожен зодіакальний знак займає на екліптиці рівно . У наш час через прецесію зодіакальні знаки не збігаються з відповідними сузір'ями. Так, 22 березня Сонце входить у зодіакальний знак Овна, фактично перебуваючи в сузір'ї Риб.

Утім, подібні дрібниці не зупиняють сучасних аматорів астрології й астрологічних прогнозів.

Список використаної літератури

1. Абачиеп С. К. Концепции современного естествознания (в 2-х частях). Балашиха. - 1988. - I ч.: 150 с, II ч.: 190 с.

2. Ампер А. Электродинамика. М.: ИЛ. — 1954. — 369 с.

3. Античная цивилизация. — М.: Наука. — 1973. — 269 с.