Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





чорні дірки в галактиках, що стикаються, "відчули" існування одна одної.

Мандрівна пара: чорна дірка і її зірка (праворуч — їх траєкторія через Молочний Шлях)

Учені встановили, що найбільш вірогідним джерелом виникнення чорних дірок є вибухи наднових. Уже досить давно виявлено, що в нашій Галактиці існує мандрівна чорна дірка, яка переміщується в супроводі своєї зірки-компаньйона. Об'єкт цей знаходиться за 6 тисяч світлових років від нас і рухається в нашому напрямку, але, найімовірніше, нам не загрожує. Цю чорну дірку було відкрито саме завдяки зорі, яка дає їй "живлення" і яка обертається навколо неї зі швидкістю один оберт за 2,6 дня. "Солодка парочка" рухається по нашій Галактиці в чотири рази швидше, ніж інші зірки, і поки що це єдина чорна дірка такого типу. Подвійний об'єкт рухається зі швидкістю 111 км за секунду відносно інших видимих об'єктів.

Астрономи вважають, що чорні дірки другого типу (першого — це надмасивні, що знаходяться в центрах галактик) — зоряні чорні дірки — виникають у момент вибуху наднової. Більша частина зорі уникає такої долі, але якщо залишилася досить велика маса матерії (скажімо, у 15 разів більша за каше Сонце), то вона зазнає колапсу й перетворюється на чорну дірку. Енергія вибуху спрямувала цю пару об'єктів у нескінченну мандрівку по Галактиці. Учені вважають, що цей вибух відбувся десь у центральній частині Галактики, хоч точно це встановити неможливо.

Чорна дірка може поглинути зірку. Подібне явище відбулося в галактиці RX J1242-1119А, у її центрі.

Ілюстрація — оптичне зображення даної галактики, де чорна дірка — яскрава пляма в центрі кільця.

Надмасивна центральна чорна дірка (подібні об'єкти спостерігаються в багатьох спіральних галактиках) розірвала припливними силами зорю, що пролітала надто близько біля неї. Деяку частину речовини зорі після цього захопила чорна дірка, що спричинило яскравий рентгенівський спалах. У рентгенівському діапазоні це явище спостерігали орбітальні обсерваторії Chandra (зображення) і XMM/Newton (рентгенівські спектри), для порівняння використовувалися архівні дані рентгенівської обсерваторії ROSAT. Оптичні спостереження проводилися на телескопах обсерваторії La Silva (ESO). Дане явище — розрив і захоплення зірки масивною чорною діркою — було передбачено більш як тридцять років тому, але спостерігається воно вперше. Енерговиділення можна порівняти з вибухом наднової, але спектр та еволюція потоку свідчать, що це був припливний розрив зорі, а не вибух звичайної наднової. За оцінками спеціалістів, чорна дірка захопила лише один відсоток маси зорі, уся інша маса розсіялася в просторі.

Спеціалісти ЕКА відзначають, що "віднині існують незаперечні докази феномену, який протягом тривалого часу існував лише в теорії".

Зображення — результат комп'ютерного моделювання процесу розриву зорі.

Список використаної літератури

1. Абачиеп С. К. Концепции современного естествознания (в 2-х частях). Балашиха. - 1988. - I ч.: 150 с, II ч.: 190 с.

2. Ампер А. Электродинамика. М.: ИЛ. — 1954. — 369 с.

3. Античная цивилизация. — М.: Наука. — 1973. — 269 с.

4. Аристотель. Соч. В 4-х тт. Т. 4. - М.: Мысль. - 1983. - 828 с.

5. Арцимович Л. А. Управляемые термоядерные реакции. М.: Гос. изд. физ.-мат. лит. - 1961.-468 с.

6. Арцимович Л. А. Элементарная физика плазмы. М.: Госатомйздат. — 1963. — 192 с.


Сторінки: 1 2 3