Курсова робота

Поняття , види відповідальності суб’єктів господарювання, функції відповідальності, підстави та обставини що її виключають

Вступ

Значний обсяг правовідносин в нашому суспільстві займають відносини господарювання.

Стаття 3. Господарського кодексу України передбачає, що під господарською діяльністю слід розуміти діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Виходячи з вищенаведеного господарська діяльність може здійснюватись,зокрема, суб’єктами господарювання.

Суб’єктами господарювання , відповідно до ст. 55 ГК України, визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
До них належать:

а)господарські організації - юридичні особи, створені
відповідно до Цивільного кодексу України , державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
б) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які
здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до
закону як підприємці.

В процесі господарювання між суб’єктами господарювання виникає потреба вирішення спорів та протиріч які, зокрема, виникають через правопорушення когось із контрагентів. Так само, поширеними є випадки порушення суб’єктами господарювання публічного порядку здійснення господарської діяльності, який встановлюється законодавством України. Тому важливе значення має порядок притягнення до відповідальності за порушення законодавства та угод суб’єктами господарювання.

Поряд з господарсько-правовою відповідальністю суб’єкти господарювання можуть притягатися до інших різновидів відповідальності, зокрема, цивільно- правової. Тому важливе значення має розмежування та співвідношення господарської та цивільної відповідальності, зокрема джерел їх регулювання. Порівнюючи Цивільний та господарські кодекси можна виділити такі особливості:

По-перше,слід одразу вказати, що Цивільний кодекс України не дає системного уявлення про інститут відповідальності, він також не містить загальних засад щодо цивільно-правової відповідальності, хоча на це є пряма вказівка в п.22 ст.93 Конституції України. Питання цивільно-правової відповідальності не систематизовані в ЦК і містяться в різних його розділах і главах. 

Розробники Господарського кодексу України підійшли до цього питання “дисциплінованіше”. Так, ГК міститься положення про відповідальність в розділі V «Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання» Прядко Данилко .«Цивільна» та «господарська» відповідальність. Цивільний та Господарський кодекси містять різні норми щодо відповідальності суб’єктів правовідносин – «Юридична газета»// www.yur-gazeta.com

По – друге,  в ЦК відсутні нормативно визначені випадки застосування інститутів цивільно-правової відповідальності.