Курсова робота

на тему:

Трудові та цивільно-правові договора

З М І С Т

ВСТУП

Право на працю, проголошене статтею 43 Конституції України, реалізується її громадянами залежно від вибору професії, роду занять та виду діяльності. Це може бути наймана праця на підприємствах, в установах, організа-ціях різних форм власності чи заняття підприємницькою діяльністю, різновидом якої є індивідуальна трудова діяльність. В першому випадку (а за умови використання найманої праці інших працівників — і в другому, саме для останніх) право на працю реалізується шляхом ук-ладення трудового договору.

Історично склалося, що право на працю в нашій державі може реалізуватися різними шляхами і способами. Одні громадяни займаються індивідуальною трудовою діяльністю (приватні підприємці, власники підсобних господарств – які не пов’язані і не залежать ні від кого), інші виконують певну роботу на власний страх і ризик на підставі цивільно-правових угод, інші ж влаштовуються на роботу шляхом укладення трудового договору і працюють як наймані працівники на підприємствах, установах і в організаціях незалежно від форм власності.

Процес влаштування на роботу є чи не найбільш відповідальним для потенційного працівника, адже саме на цій стадії досягається домовленість про умови праці, її режим, взаємні права і обов’язки, інші важливі питання. Такий процес включає в себе кілька стадій, до яких, зокрема, відносять ведення переговорів, досягнення згоди за всіма істотними умовами, видання наказу про зарахування працівника. На практиці ця діяльність оформляється шляхом укладення між роботодавцем і працівником трудового договору.

Право на працю в Україні реалізують переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. Водночас, чимало цивільно-правових договорів теж засновані на трудовій діяльності. Тому трудовий договір слід відрізняти від цивільно-правових договорів: договору підряду, договору доручення, авторського договору та інших цивільно-правових угод, реалізація яких теж пов'язана із трудовою діяльністю фізичних осіб. Ця стаття має на меті показати відмінність між цивільно-правовими договорами та трудовим договором, які укладаються між суб`єктами трудових правовідносин з метою їх врегулювання.

Різні суспільні відносини регулюються відповідними галузями права. Наприклад, цивільне право регулює майнові i пов'язані із ними особисті немайнові відносини. Трудове право регулює трудові відносини робітників та службовців на підприємствах, в організаціях i установах. Але як цивільне, так і трудове право, врегульовуючи притаманні їм за родовою ознакою суспільні відносини, все ж таки доповнюють одне одного та перехрещуються в деяких сферах життя людини. Однією із цих найважливіших сфер життя є трудова діяльність людини.

ПОНЯТТЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

Будь-який договір — це двох чи багатостороння уго-да, сутність якої визначається природою тих відносин, що становлять предмет регулювання тієї чи іншої галузі права. Стосовно трудового договору— це угода між праці-вником і власником підприємства (установи чи організації) або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу,