Реферат

на тему:

Причини та умови умисних вбивств

Серед багатьох проблем, що постають перед державою, юридичною наукою на сучасному етапі складних економічних та політичних перетворень особливе місце займає розробка питань, пов’язаних з охороною особи та забезпеченням дотримання прав і свобод громадян. У статті 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя i здоров’я, честь та гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини (ст. 27 Конституції України).

Побудова демократичної правової держави суттєво гальмується серйозним загостренням криміногенної обстановки, зростанням рівня злочинності.

Злочинність як соціальний феномен характеризує одну з граней життя суспільства, один з параметрів, що відображають стан життєдіяльності соціального організму на сучасному етапі історичного розвитку. Стан злочинності дозволяє продіагностувати протиріччя, диспропорції суспільного організму. Такі можливості з’являються при аналізі причин насильницької злочинності. Адже рівень насильницької злочинності, що виступає показником рівня цивілізованості суспільства, дозволяє оцінити ступінь ефективності існуючого у суспільстві соціального устрою, а також визначити рівень гуманності існуючої в суспільстві системи суспільних відносин [1].

Таким чином, за допомогою аналізу причин насильницької злочинності можна впливати на стан боротьби з цим явищем.

Боротьба зі злочинністю приречена на безрезультативність і не досягне своєї мети доти, доки вона не буде спрямована на боротьбу з причинами. Історичний розвиток доводить, що боротьба зі злочинністю тільки, наприклад, шляхом застосування покарань, до зменшення злочинності не призводить.

Знання обставин кримінологічного характеру виступає основною умовою результативності кримінально-правового попередження. Оскільки причини насильницьких злочинів міцно пов’язані з різноманітними явищами громадського життя – з соціальними, культурними, економічними, політичними та іншими відносинами, то вплив на них не може обмежуватися лише заходами кримінально-правового характеру [2].

Вже давно стало істиною твердження, що коли існує тип злочинця, то пояснення цьому потрібно шукати не в атавізмі, а у впливі соціального середовища, у впливі на людину цілого ряду умов, що оточують його з дня народження та під час його дитинства, юнацтва [3]. Тому можна зробити висновок, що основні причини злочинності потрібно шукати не тільки і не стільки в особі самого злочинця, скільки у тій системі, в якій його було виховано, у суспільстві, що сформувало умови для реалізації злочинних поглядів індивіда. Сучасне суспільство має таку особливість, завдяки чому відбулася девальвація людського життя: міцно і надовго серед усіх верств населення закріпилась “установка на насильство”, під якою слід розуміти вияв ціннісної орієнтації у формі соціально детермінованої схильності особистості до раніше визначеного відношення – позиції, до вибору насильства як засобу реалізації своїх інтересів та задоволення своїх потреб [4]. Свідченням чого може виступати статистика тяжкої насильницької злочинності, криваві сутички на міжнаціональному підгрунті, на основі релігійних поглядів