Реферат на тему:

Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва

Криміналістична характеристика хабарництва. Ха-барництво розглядається як родове поняття, що охоплює два взаємозалежних склади злочину: 1) одержання хабара та 2) давання хабара. Оскільки ці діяння є обов'язковими елементами хабарництва, то вони й визначають особливо-сті його кримінального механізму. Для складу злочину не має значення, чи був отриманий хабар до або після вико-нання (або невиконання) службовою особою певних дій по службі. Діяння вважається закінченим після одержання нею предмета хабара. Однак для доведення провини необ-хідне розслідування обставин, пов'язаних із діями (або бездіяльністю) службової особи.

На відміну від багатьох інших видів злочинів кримі-нальний механізм хабарництва має свої особливості, основна з яких полягає в тому, що суб'єктна система хабарниц-тва складається з двох обов'язкових елементів — хабародавця й хабарника (службової особи), відносини між яки-ми мають обопільне прихований, погоджувальний харак-тер. Дана обставина значно звужує можливості виявлення хабарництва та його розслідування.

Злочинний механізм хабарництва та взаємодія еле-ментів його криміналістичної характеристики являють со-бою дві загальні кримінальні ситуації. Перша з них охоп-лює механізм злочинної змови співучасників і передачу предмета хабара-підкупу. Друга ситуація являє собою ме-ханізм службових дій (бездіяльності) службової особи, що вступила в змову з хабародавцем (безпосередньо або че-рез посередника) у розрахунку на одержання хабара-нагороди. Таким чином, механізм злочину може розвива-тися в двох основних напрямах:

1) заінтересована особа (хабародавець або посередник) передає хабарнику предмет хабара-підкупу. Незалежно від того, виконуються або не виконуються відповідні служ-бові дії на користь хабародавця, злочин вважається закін-ченим. При цьому залишається низка характерних мате-ріальних слідів (безпосередньо предмет хабара, матеріал упаковки, сліди рук тощо), а також інші ознаки у вигляді виявлення інтересу хабародавця до вирішення певних пи-тань (одержання матеріальних вигод, пільг, вирішення підприємницьких, житлових, трудових, побутових питань), а також ознаки, що вказують на наявність можливостей задовольнити зазначені інтереси певною службовою особою;

2) хабародавець передає службовій особі предмет хабара-винагороди за виконання останньою дій на користь заінтересованої особи (одержання очікуваного результа-ту). У таких випадках, поряд із слідами передачі предмета хабара утворюються ознаки, що відбивають службові дії (або стримування від них) певної службової особи, та ма-теріальні сліди у вигляді документів, внесених до них змін, видача кредитів, пільг, надання замовлень, а також сліди у поведінці, що зафіксувалися в пам'яті осіб, що стикалися з діями службової особи.

Посередник у системі хабарництва може:

1) представляти злочинні інтереси певної службової особи (нерідко — це колега по службі, близький знайомий);

2) бути особою, пов'язаною із хабародавцем, що визвав-ся налагодити стосунки з певною службовою особою — по-тенційним суб'єктом одержання хабара;

3) діяти із шахрайською мотивацією, свідомо не збира-ючись здійснювати посередництво, так чи інакше привла-снити предмет хабара або його частку. Серед таких осіб нерідко зустрічаються шахраї, що займаються «улагод-жуванням справ» у вигляді