Реферат з правознавства

Адміністративні делікти у сфері земельних правовідносин

Аналізуються адміністративно-правові норми, що встановлюють адміністративну відповідальність у земельній сфері та склади відповідних адміністративних проступків. Відмічаються певні колізії правових норм у зазначеній галузі законодавства та пропонуються відповідні зміни до законодавства з метою їх усунення.

Адміністративна деліктологія, правопорушення, земельні правовідносини, колізії норм права.

Проблема дослідження адміністративних деліктів у сфері земельних правовідносин має як теоретичне, так і прикладне значення. У цілому питання, присвячені вивченню адміністративних деліктів, досить грунтовно досліджені у науці адміністративного права. Зокрема, фундаментальними працями у цьому напрямі є дослідження О.І. Остапенка [10] та Є.В. Додіна [7]. Л.В. Коваль також досліджував адміністративно-деліктні відносини [9]. Разом з тим, у цьому спектрі теоретичної проблеми, на нашу думку, слід окремо виділити дослідження адміністративних проступків у земельній сфері, оскільки останні мають подвійну правову природу.

Адміністративні делікти у сфері земельних правовідносин не виділяються законодавцем окремою главою кодифікованого акту адміністративного законодавства, яким є Кодекс України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП) [1]. Склади правопорушень у цій сфері містяться у статтях КУпАП, що охоплюються Главою 7 — Адміністративні правопорушення у галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’яток історії та культури. З огляду на комплексний природоохоронний характер змісту диспозицій лише деяких статей цього Кодексу, такий підхід може бути виправданий. Проте враховуючи значимість галузі земельного законодавства у суспільних відносинах нашої держави, доцільним бачиться виділення статей, що містять склади адміністративних проступків у сфері земельних правовідносин, в окрему главу КУпАП.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає прийнятий 19 червня 2003 р. Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" [2], який, по суті, узагальнив правотворчий досвід і ввібрав у себе всі загальні норми цієї сфери державної контрольної діяльності. Він розширено тлумачить зміст порушень земельного законодавства, що є офіційним тлумаченням конкретних складів адміністративних правопорушень у галузі земельного законодавства, що, на наш погляд, є кроком вперед, оскільки розкриває зміст диспозицій ряду статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема ст. 52-56 КУпАП:

забруднення земель — накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін;

знищення межових знаків — дії громадян, які призвели до втрати в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, внаслідок чого виникає потреба у проведенні додаткових геодезичних робіт з їх відновлення;

знищення чи пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних насаджень — дії громадян чи посадових осіб, які призводять до часткового або повного пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд чи захисних насаджень, погіршення їх технічного стану, внаслідок чого виникає потреба у проведенні додаткових робіт, пов’язаних із