Кафедра історії держави і права

Курсова робота

Тема: "Характеристика цивільного права за законами Хаммурапі."

Виконав: ст. гр. Юз-11 Костенко І. М.

Науковий керівник: Андріящук В. В.

Івано-Франківськ

1998р.

Зміст

Вступ

1. Реформи царя Хаммурапі.

2. Законник Хаммурапі.

3. Правове становище населення.

4. Шлюбно-сімейне право.

5. Злочини і покарання.

6. Правосвідомість.

Висновки

Вступ

Історія держави і права, дотримуючись принципу хронології, вивчає структуру, компетенцію, функції органу держави, а також розвиток головних галузей права. Вона стикається з політологією, політичною історією та теорією держави і права. Ця дисципліна вивчає право як єдине ціле, державно-правові інститути і правове становище населення в конкретних умовах конкретних держав.

Історичний процес істотно пов"язаний із влаштуванням людського співжиття. Це стосується як родової організації, так і держави. Перші ранньокласові суспільства з"явилися в \/ тисячолітті до нашої ери. Патріальхальна організація поступилася місцем політичній системі, чим було започатковано цивілізацію.

У межах держави завершив цей перехід від неформальної спільності до формальних стосунків диференційованої соціальної структури. Утворилася нова форма соціальної обумовленості поведінки людей. Пута родоплемінного зв"язку змінила систему етичних, політичних стосунків. Утвердилось поняття суспільної дисципліни.

Держава виявилася єдино можливою формою організації суспільного життя. Вона підняла людство до вищих форм соціальної організації.

1. Реформи царя Хаммурапі.

Вавилонський цар Хаммурапі (1792 - 1750 рр. до н. е.), перемігши в 1763 р. до н. е. царя Ларси Рим-Сіна І, створив могутню централізовану державу, яка стала типовою східною диспотією.

Цар Хаммурапі був талановитим полководцем, досвідченим дипломатом, обачним політичним діячем. Розбивши поодинці дрібних царів і правителів, він під кінець життя об"єднав під своєю владою багато народів Месопотамії і майже всього Дворіччя. Зйого іменем пов"язане піднесення Вавилонського царства.

Хаммурапі заборонив продаж землі общинників, приборкав лихварів, обмежив термін боргової кабали до трьох років, він вперше в історії Месопотамії встановив у законі тарифи оплати найманої праці. За нього на всій території була відновлена іригаційна система. Лихварі, крамарі стали зараховуватися на державну службу, воїни-професіонали почали нести службу фактично довічно, був введений єдиний податок - десятина. Це стабілізувало становище в країні. Хаммурапі, підбиваючи підсумки свого життя і діяльності, писав у законнику, що він провів "велику воду", "наповнив житниці", "поліпшив становище людей".

Автономія храмів у адміністративному і господарському плані була обмежена - вони стали підпорядковуватися царській адміністрації. Призаначення на важливі жрецькі посади також перейшдо у відання царя.

Серед багатьох божеств головним був проголошений бог Мардук, який ніби вручив Хаммурапі абсолютну владу над всіма "чорноголовими", як зазначено в преамбулі його законника. Мардуку поклонялися в Месопотамії понад тисячу років і після смерті Хаммурапі.

Вавилон став не лише адміністративним, а й релігійним центром Месопотамії, всього Дворіччя.

Старовавилонське царство за Хаммурапі являло собою типову східну деспотію. Гоподарська діяльність контролювалася властями, що стримувало приватну ініціативу, підприємництво. Купці стали чиновниками, перебували на службі в