Реферат на тему:
Запобігання помилкам у кваліфікації злочинів
Питання про запобігання помилок у кваліфікації злочинів має важливе теоретичне і практичне значення. Його правильне вирішення пов’язане з вирішенням важливого соціального і правового завдання забезпечення правильного застосування кримінального закону та зміцнення законності у державі.
Проблема помилки в кваліфікації злочинів не є новою для юридичної науки. Однак в літературі вказана проблема не знайшла достатнього вирішення. Окремі її аспекти розглядались такими науковцями як Ф.Г. Бурчак, А.А. Герцензон, А.С. Горелік, Б.А. Курінов, В.І. Малихін, В.О. Навроцький, А.В. Наумов, І.Я. Клівер, В.А. Якушин та М.М. Вопленко. Цими авторами зроблений значний внесок в теоретичне обгрунтування проблеми помилок в кваліфікації злочинів, розробку наукових основ її вирішення, однак цілісного вчення про виявлення та виправлення помилок в кваліфікації злочинів так і не було створено.
Зокрема в науці залишаються ще невирішеними такі питання як попередження помилок в кваліфікації злочинів та виправлення помилок в кваліфікації злочинів.
Цілями цієї статті є висвітлення поняття попередження помилок в кваліфікації злочинів та визначення видів засобів їх попередження.
Запобігання помилкам у кваліфікації злочинів означає створення таких загальних умов та обстановки, коли такі помилки не допускаються, а допущені помилки виявляються та усуваються. Для цього повинні застосовуватися різноманітні заходи, зміст яких визначається видами та характером факторів, які обумовлюють помилки у кваліфікації злочинів.
Серед заходів запобігання помилкам у кваліфікації злочинів найбільш важливими видаються ті, які стосуються: вдосконалення законодавства; підвищення професійного рівня осіб, які здійснюють кваліфікацію злочинів; проведення виховних заходів, спрямованих на підвищення вимогливості до результатів своєї роботи; надання можливості учасникам процесу більш активної участі у забезпеченні правильної кваліфікації; матеріального забезпечення учасників процесу.
Чи не найважливіше значення серед заходів, спрямованих на запобігання помилкам у кваліфікації злочинів, має вдосконалення законодавства. Загальновизнано, що чим стабільніше, простіше і зрозуміліше законодавство, тим менше помилок у кваліфікації злочинів допускається особами, що проводять кримінально-правову кваліфікацію.
І, навпаки, значна частина допущених помилок у кваліфікації злочинів є прямим породженням недосконалості чинного кримінального законодавства. Серед найбільш істотних недоліків кримінального законодавства, які стають на заваді правильній кваліфікації злочинів, в літературі називають:
невитриманість термінології;
використання оціночних понять, які завідомо не піддаються встановленню;
використання для роз’яснення змісту оціночних понять невдалих критеріїв;
відсутність роз’яснення змісту термінів, що використовуються у КК України;
використання бланкетних диспозицій при відсутності нормативних актів інших галузей права, до яких відсилає кримінально-правова норма [1].
До факторів помилок у кваліфікації злочинів, пов’язаних з недоліками кримінального законодавства, які вже відзначалися в літературі, слід віднести й те, що не було притаманне КК України 1960 року – колізії між нормами Загальної і Особливої частини, непослідовність законодавця при виділенні спеціальних норм, неузгодженість санкцій за окремі злочини.
Прийняття та введення в дію нового КК України спрямоване на поліпшення якості кримінального законодавства. А тим самим і усунення негативних факторів, які породжують помилки у кваліфікації злочинів. Однак,