Реферат на тему:

Зміст податкового обов’язку та особливості забезпечення його виконання

Категорія „податковий обов’язок” має системоутворююче значення у податковому праві. Це відображено у статті 67 Конституції України, де закріплено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом [1]. Поняття по-дат-ку, збору (обов’язкового платежу), яке встановлено в ч. 1 ст. 2 Закону України „Про систему оподаткування”, законодавець розкриває саме через податковий обов’язок платників податків: „під податком і збором (обов’язковим платежем до бюджетів та до державних цільових фондів) слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками і на умовах, що визна-чаються законами України про оподаткування” [2]. У наведеному законодавчому визна-ченні поняття податку слід підкреслити саме його обов’язковість, оскільки ця ознака не лише зумовлює сутність податків і зборів, а й визначає особливості правового режиму відносин у сфері оподаткування та, зокрема, правосуб’єктності платників податків.

Саме обов’язок визначає зміст правосуб’єктності платників податків, але його зна-чення у такому разі не обмежується лише метою встановлення відповідного правового статусу платника податку. На нашу думку, щодо цього слушною є позиція М.О. Пере-пелиці, яка вважає, що здійснення конституційних прав можливо лише за умови закріп-лення першочергових імперативних обов’язків [3, с. 46]. Дійсно, без чіткого виконання платниками податків обов’язку зі сплати податків і зборів неможливо уявити механізм реалізації сукупності соціальних прав, гарантованих Конституцією. У такій площині сплата податків і зборів є реалізацією громадського обов’язку. Таким чином, особливістю системи фінансово-правового регулювання є встановлення індивідуального податкового обов’язку з метою задоволення публічних (державних і суспільних) потреб.

Від стану виконання податкового обов’язку безпосередньо залежить ефективність реалізації функції держави та місцевого самоврядування. Саме це зумовлює те, що харак-тер-ною особливістю податково-правового регулювання є юридична нерівність суб’єктів податкового права, що базується на нееквівалентній природі фінансових відносин, яка відбивається у змісті та структурі прав і обов’язків суб’єктів податкового права [4, с. 97]. У теорії податкового права зміст податкового обов’язку розглядається у двох аспек-тах. По-перше, у вузькому значенні податковий обов’язок зводиться лише до обов’язку сплатити певні суми податків і зборів. По-друге, у широкому розумынні податковий обов’я-зок включає три взаємопов’язаних блоки: 1) обов’язок з податкового обліку; 2) обов’язок зі сплати податків і зборів; 3) обов’язок з подання податкової звітності [5, с. 169].

Формування публічних грошових фондів значною мірою залежить від виконання плат-ни-ками податків власного конституційного обов’язку. Але загальний низький рівень правової культури платників податків вимагає від держави створення гарантій забезпе-чення стабільних надходжень до бюджетів і державних цільових фондів від сплати подат-ків і зборів. Роль таких гарантій поряд із фінансовими санкціями за порушення податко-вого законодавства відіграють забезпечувальні заходи.

Способи забезпечення виконання податкового обов’язку слід розглядати як форму правового примусу у податковій