Лекція:
Суб’єкти міжнародного права
Мета: 1) Охарактеризувати основні положення в міжнародному праві стосовно функціонування суб’єктів міжнародного права;
2) Сформувати професійні навички та вміння використовувати здобуті знання з даного курсу, закріпити вміння працювати з джерелами та вміння аналізувати, порівнювати та узагальнювати здобуту інформацію, аргументовано висловлювати свої думки на поставлену проблему, формувати критичне мислення;
3) Викликати інтерес студентів до ролі міжнародного права в зовнішньополітичній діяльності держав.
Завдання: 1) визначити основні підходи до поняття суб’єкти міжнародного права в зарубіжній та вітчизняній літературі;
2) розкрити роль держави як основного суб’єкта міжнародного права;
3) висвітлити міжнародно-правове регулювання правонаступництва, зокрема правонаступництво України у зв’язку з розпадом СРСР.
ТИП ЛЕКЦІЇ: класична лекція.
Хід роботи
Організація аудиторії (студентів) до лекції:
- перевірка присутності студентів та їх готовності до прослуховування лекції.
Актуалізація опорних знань:
Запитання:
Назвіть основні функції міжнародного права в сучасних умовах.
Чим відрізняється об’єкт та суб’єкт міжнародного права?
Які урядові та неурядові організації ви можете назвати? Чим вони відрізняються?
Вступна бесіда.
Провідною тенденцією сучасної міжнародної політики є подолання її конфліктно-конфронтаційного стилю, підпорядкування її інтересам людини, здійснення філософії, згідно з якою, сучасний світ є світом глобального співробітництва. Зокрема це співробітництво здійснюється серед носіїв міжнародних прав і обов’язків, які виникають відповідно до загальних норм міжнародного права або приписів міжнародно-правових актів, тобто між суб’єктами міжнародного права. Сьогодні ми спробуємо розібратися, кого ми можемо назвати суб’єктами міжнародного права і якими повноваженнями сьогодні їх наділяє міжнародне товариство.
3. Вивчення нового матеріалу.
Лектор оголошує тему і план лекції.
План вивчення теми лекції:
Основні підходи до поняття суб’єктами МП.
Держава – основний суб’єкт МП.
Види держав як основних суб’єктів міжнародного права.
Обмеження міжнародної правосуб’єктності.
Правосуб’єктність міжнародних зв’язку з розпадом СРСР.
1. Основні підходи до поняття "Суб'єкти МП"
Викладення проблеми міжнародної правосуб'єктності може бути обмежене ствердженням про те, що "носіями міжнародних прав і обов'язків виступають... у першу чергу і головним чином держави". Так вважав Ф.І.Кожевников [Международное право: Учебник / Под ред. Ф.И. Кожевникова. — М: Междунар. отношения, 1981. — С. 21]. Трохи інакше формулюють поняття суб'єкта міжнародного права Г.В.Ігнатенко і Д.І.Фельдман, котрі вказують, що "суб'єкти міжнародного права можуть бути визначені як утворення, незалежні один від одного, не підпорядковані в сфері міжнародних відносин будь-якій політичній владі, котрі мають юридичну здатність до самостійного здійснення прав і обов'язків, встановлених міжнародним правом", а сам опис і характеристика суб'єктів займають у їхньому підручнику п'ять сторінок [Международное право: Учебник / Под ред. Г.И. Тункина. — M.: Юрид. лит., 1982.—С. 81]. О.Ушаков дає стисле визначення. Він обмежується твердженням, що "суб'єкти міжнародного права — це учасники міжнародних відносин, які мають права і обов'язки, котрі встановлені міжнародним правом" [Международное право: Учебник / Под ред. Н.Т. Блатовой. — M.: Юрид. лит., 1987. — С. 70.].
Одне з найкращих визначень дає С.В.Черниченко: " СМП -