Реферат на тему
Криміналістика. Судова фотографія та відеозапис
План
1. Поняття судової фотографії та її значення
2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
3. Судово-дослідницька фотографія
4. Судовий відеозапис
Література
1. Поняття судової фотографії та її значення
Застосування судової фотографії при проведенні слід-чих дій передбачено кримінально-процесуальним законо-давством. Так, відповідно до ст. 191 КПК слідчий під час огляду місця події в необхідних випадках проводить фото-графічну зйомку. У ст. 79 КПК зазначено, що речові дока-зи повинні бути по можливості сфотографовані.
Судова фотографія — це галузь криміналістичної техніки, яка розробляє фотографічні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації і дослідження доказів. Зміст судової фотографії становлять наукові положення і прак-тичні рекомендації щодо використання фотографії в роз-слідуванні злочинів. Використання фотографічної зйомки в розслідуванні злочинів зумовлено такими чинниками:
1) дозволяє з великою точністю зафіксувати об'єкт, йо-го стан, ознаки;
2) забезпечує швидку фіксацію тих чи інших об'єктів;
3) дає адекватне уявлення про зображений на фото-знімку об'єкт; фотографічне зображення має властивість наочності й документальності;
4) існує можливість одержання слабковидимих і неви-димих деталей, слідів, ознак.
Результати фотозйомки успішно використовуються при розслідуванні різних видів злочинів, під час провадження різноманітних слідчих дій (огляду місця події, слідчого огля-ду документів, обшуку, пред'явлення для впізнання, відтво-рення обстановки і обставин події та ін.), у експертних до-слідженнях, в оперативно-розшуковій діяльності. Фотографічний метод фіксації не порушує стану матеріальних об'єк-тів або слідів. У деяких випадках фотографічна зйомка може заповнити прогалини в описі фактів у протоколах слідчого огляду, виявити слабковидимі або невидимі деталі чи ознаки об'єкта. Ілюстративність і наочність фотографії дозволяють застосовувати її в попередженні злочинів, у розшуку осіб, які зникли безвісті, та злочинців.
Судова фотографія поділяється на фотографію судово-оперативну (фіксуючу) та судово-дослідницьку (експертну).
Судово-оперативна фотографія являє собою сукуп-ність методів, прийомів і засобів, що застосовуються при провадженні слідчих чи оперативно-розшукових дій для фіксації обстановки, слідів та інших об'єктів. Фіксація в судовій фотографії має на меті точно і повно відобразити об'єкти у тому вигляді та стані, у якому вони спостерігають-ся на момент фотозйомки. Фотозйомка виступає Додатко-вим засобом фіксації у процесі здійснення слідчої дії. Су-дово-оперативна фотографія як засіб фіксації під час роз-слідування застосовується у поєднанні з оформленням протоколу, схем і планів. Об'єктами судово-оперативної фотозйомки є: місцевість і приміщення, а також їх окремі ділянки, предмети, сліди, трупи, живі особи, окремі дії учасників слідчих дій та їх результати. Судово-оператив-ну фотозйомку здійснює слідчий, оперативний працівник органу дізнання або спеціаліст за допомогою фотографіч-ної техніки, що входить до фотокомплекту слідчого.
Судово-дослідницька фотографія — це система спе-ціальних методів, прийомів і засобів, застосовуваних для одержання нових фактів при провадженні судових екс-пертиз. Дослідження з використанням засобів і методів су-дової фотографії передбачає виявлення слабковидимих або зовсім невидимих за звичайних умов ознак, подібності або різниці між ними. Судово-дослідницьку фотографію іноді називають експертною,