Реферат на тему:

Актуальні проблеми та напрями реформування правоохоронних органів України

Створення демократичної і водночас ефективної системи контролю над діяльністю розвідувальних служб (спецслужб) — одна з актуальних проблем, що стоять перед світовим співтовариством. Розвідувальні служби завжди істотно різнилися від інших структур — мали привілей невтручання у свої дії. Порівняно з іншими структурами сектору безпеки, їх набагато складніше контролювати і вимагати підзвітності. Розвідувальні служби не можуть надавати широку інформацію про свою діяльність, оскільки із зменшенням таємності знижується й ефективність їхньої роботи. Водночас збереження високого рівня таємності діяльності розвідувальних служб призводить до суперечностей з основними принципами демократії, і ця проблема й досі є актуальною. Невід’ємною частиною захисту демократії є установлення дієвого демократичного контролю над розвідувальними службами (спецслужбами). В демократичному суспільстві розвідувальні служби мають не лише ефективно діяти, а й бути політично нейтральними, неупередженими, дотримуватися професійної етики та не виходити за межі повноважень, визначених законами відповідно до конституційно-правових норм та демократичних принципів державності.

Тому суспільство має добре усвідомлювати, що таке розвідка, її цілі, функції, завдання та роль, яку вона відіграє і тільки після цього встановлювати демократичний контроль над розвідувальними службами.

Що таке розвідка? З багатьох визначень поняття «розвідка» використовують такі: особливе знання; тип організації, що породжує це знання; діяльність, яку здійснює ця організація. Термін «розвідувальні дані» є категорією інформації, яка ґрунтується на теорії сучасного володіння та управління інформацією, включаючи в себе цей термін як ланку в ланцюгу нарощування цінностей, починаючи з фактів, які переходять в інформацію, потім у знання і набувають кульмінації в істині. Більшість отриманих розвідувальних даних мають елемент переробки інформації. У воєнній сфері чітко виражена відмінність між неперевіреними даними будь-якого характеру, визначених як інформація, та інформацією, отриманою в результаті переробки даних. З огляду на це всі розвідувальні дані є інформацією, але не вся інформація, звісно, є розвідувальними даними.

У цьому контексті цікавим є виступ Річарда Девіса на слуханнях у комітеті сенату США з розвідки під час обговорення НРО 95-19 (національної розвідувальної оцінки): «Національна розвідувальна оцінка повинна виражати рівень упевненості в основних висновках з числовим показником — у відсотках або в інший спосіб». ЦРУ вимагає від своїх аналітиків точних формулювань рівня упевненості у їхніх висновках, оскільки особи, що приймають рішення, беруть за основу ці висновки, а тому розвідувальна оцінка (розвідувальні дані), в якій багато слів на зразок «можливо», принесе мало користі під час прийняття важливого рішення. «Національна розвідувальна оцінка має чітко визначати вихідні позиції тих, хто готує НРО, та їхні міркування. Досконалий аналіз повинен містити чіткі формулювання базових позицій з тим, щоб ті, хто приймає рішення, знали, на чому ґрунтується оцінка, і могли самі доходити висновків, якою мірою вихідні