Реферат на тему:

Парламентська відповідальність уряду у змішаних республіках. Імпічмент президента

1. Парламентська відповідальність уряду у змішаних республіках

Політичну відповідальність уряду перед парламентом нерідко називають парламентською відповідальністю, пов'язуючи це її визначення з тим, що всі відповідні процедури відбуваються у представницькому органі. Можливість такої відповідальності припускається в країнах з парламентарними та змішаною республіканською формами правління. В президентських республіках кабінет несе політичну відповідальність перед президентом, який може відправити у відставку міністрів при несхваленні їхніх дій.

Феномен парламентської відповідальності уряду у змішаних республіках на практиці конкретизується як відповідальність вищого органу у системі органів виконавчої влади — кабінету міністрів — перед парламентом, як відмова у довірі до кабінету або його членів з боку більшості депутатів парламенту, що має наслідком відставку всього кабінету або його окремих членів.

Механізм парламентської відповідальності уряду, що полягає у голосуванні за довіру чи недовіру урядові, має ефективне застосування за наявності декількох передумов: ідентифікації виборцями політичних партій, що змагаються на виборах і утворюють парламентські фракції, чіткого політичного зв’язку між цими партіями і членами кабінету, попереднього схвалення парламентом програми дій уряду, можливості притягнення уряду (чи його членів) до відповідальності лише у разі невиконання ним положень цієї програми або виникнення в подальшому істотно важливих розбіжностей у підходах до цієї програми між урядом і більшістю депутатів парламенту;

Головна рольова функція парламентської відповідальності уряду змішаних республік полягає в оптимізації взаємодії між законодавчою і виконавчою гілками влади на засадах “гнучкого” поділу влади шляхом запровадження їх спільної відповідальності для забезпечення цільової узгодженості їх дій: наявність процедури парламентської відповідальності уряду створює легальний канал політичної відповідальності вищого органу виконавчої влади, що спонукає його до діяльності в рамках ухваленої парламентом програми; це, в свою чергу, дозволяє виборцям оцінити ефективність дій як парламенту, так і уряду.

Практика застосування парламентської відповідальності уряду в пострадянських умовах у рамках президентсько-парламентської моделі “змішаної” форми правління має свої особливості, пов’язані з подвійною відповідальністю кабінету — перед главою держави і перед парламентом; у разі, якщо парламент не бере участі у формуванні чи затвердженні складу кабінету, втрачається зв’язок між парламентськими партіями і урядом, уряд пристає на позиції глави держави, залежить від нього більшою мірою, ніж від парламенту; відтак загроза застосування процедури відповідальності із засобу контролю стає знаряддям політичного тиску, використання якого може бути не пов’язане із якістю роботи уряду.

Становлення парламентської відповідальності уряду в змішаних республіках генерує суперечності між главою держави і парламентом за вплив на уряд, робить цей інститут не засобом гарантування виконання урядом своєї програми, а можливим знаряддям тиску на главу держави; подолання подібних суперечностей вимагає створення таких правових засад, які стимулювали б тіснішу взаємодію парламенту і уряду у виробленні державної політики та її реалізації, поставили