Реферат на тему:

Державне регулювання суспільних відносин в мережі Інтернет

Чи необхідно контролювати Інтернет? Хто повинен контролювати Інтернет і в яких межах? Сьогодення ставить багато питань щодо необхідності контролю за розповсюдженням різноманітної інформації за допомогою Інтернет, але в той же час демократичний підхід до самоорганізації та вільного доступу кожного до інформації дозволив із такою швидкістю зростати даній мережі.

Де повинна пройти межа між вседозволеністю та державним регулюванням суспільних відносин, пов’язаних із Інтернет? Говорячи про Інтернет, доцільно зазначити, що на сьогодні є багато описових визначень самої мережі, проте в різних країнах світу вони дещо відрізня-ються. Однозначного поняття, загальноприйнятого в міжнародній правовій практиці, донині немає. Саме міжнародне поняття повинно визначити ті правові пріоритети, які дозволять національному законодавству чітко визначити коло питань, які необхідно врегулювати та законодавчо закріпити регулюючі, контролюючі елементи державного управління.

У доповіді робочої групи з управління Інтернет (Шато де Боссі, 2005 рік) [1] дається визначення поняття управління Інтернет: „Управління Інтернетом являє собою розробку та застосування урядами, приватним сектором і громадянським суспільством, під час виконання ними своєї відповідної ролі, загальних принципів, норм, правил, процедур ухвалення рішень і програм, що регулюють еволюцію і застосування Інтернету”.

Тобто із визначення поняття „управління Інтернетом” чітко можна виділити дві складові, що передбачають управлінський процес у сфері суспільних відносин, пов’язаних із Інтернетом. По-перше, це розробка та застосування загальних принципів, норм, правил і процедур прийняття рішень, що регулюють еволюцію та використання Інтернету урядами держав, громадянським суспільством і приватним сектором при виконанні ними своїх функцій, а по-друге, розробка та запровадження програмного забезпечення для виконання функцій управління Інтернетом.

Дане визначення передбачає державний контроль за суспільними відносинами в мережі Інтернет. Багато противників виступають саме за здійснення контролю з боку державних органів, мотивуючи це свободою та таємністю листування, захистом конфіденційності учас-ників Інтернет та іншими особистими правами громадян. Кожна сторона наводить багато аргументів за і проти державного контролю в Інтернет, проте, мабуть, потрібно говорити не про державне регулювання тих чи інших суспільних відносин в Інтернет, а саме про межі втручання та глибину моніторингу особистого контенту інформації державними органами.

Ми підтримуємо позицію застосування державного контролю щодо суспільних відносин у мережі Інтернет. Більше того, даний контроль, тією чи іншою мірою, в різних державах світу вже здійснюється. Особливо це проявляється при деліктних відносинах в Інтернет і за допомогою цієї мережі.

Проблеми боротьби із злочинами у сфері високих технологій, у мережі та із застосуванням Інтернет все більше привертають увагу вітчизняних науковців: В.М. Брижка, Р.А. Калюжного, В.С. Цимбалюка, М.Я. Швеця, та зарубіжних: Ю.М. Батуріна, В.Б. Вехова, А.Н. Караханьяна, В.В. Крилова, В.А. Мінаєва, І.А. Наумова, А.З. Овчинського, А.Р. Серго, Б.X. Толеубекова, В.Н. Черкасова та ін. Проте ще не визначено загальних підходів до цієї проблеми, а опитування співробітників правоохоронних органів показують, що