Реферат на тему

Криміналістична профілактика злочинів

Одним з основних напрямів у сфері боротьби зі зло-чинністю є розробка і застосування заходів щодо її попе-редження. Наукове забезпечення цієї сфери здійснюється кримінологією, криміналістикою та іншими кримінально-правовими галузями.

Криміналістична профілактика, як діяльність уповно-важених суб'єктів і напрям наукових досліджень, базуєть-ся на загальних кримінологічних рекомендаціях по встано-вленню причин і умов, що сприяють конкретним злочи-нам, вживанню спеціальних криміналістичних заходів для їх профілактики, запобігання і припинення. Виходячи з цього, сутність криміналістичної профілактики — це сфе-ра практичної діяльності та один з наукових напрямів криміналістичної науки.

Правову основу попередження злочинів становлять норми різних галузей права. Відповідні положення, що стосуються попереджувальної діяльності, містяться в ряді міжнародних правових актів: Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про цивільні і політичні пра-ва, Кодексі поводження посадових осіб по підтримці пра-вопорядку, Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживань владою та ін. Правові ос-нови криміналістичної профілактики злочинів містяться у відповідних нормах КПК, законах України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про судову експертизу» та інших нормативно-правових актах.

Встановлення причин злочину й умов, що сприяли йо-го вчиненню, є однією з обставин, які підлягають доказу-ванню у кримінальній справі. Так, відповідно до ст. 23 КПК при провадженні дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані виявити причини й умови, які сприя-ли вчиненню злочину. Орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини й умови, що сприяли вчиненню зло-чину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття захо-дів щодо усунення цих причин і умов (ч. 1 ст. 23і КПК). Суд, за наявності на те підстав, виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, гро-мадських організацій або посадових осіб на встановлені причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, і вима-гає прийняття відповідних заходів (ч. 1 ст. 23 КПК).

Одним із завдань оперативно-розшукової діяльності є припинення правопорушень (ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність »).

Якщо при проведенні експертизи експерт виявить фа-кти, які мають значення по справі і з приводу яких йому не були поставлені питання, він вправі про них зазначити у своєму висновку (ст. 200 КПК, п. 2 ст. 13 Закону «Про су-дову експертизу»). До таких фактів можуть відноситися обставини, що сприяли вчиненню злочину, встановлені під час проведення криміналістичної, судово-економічної, то-варознавчої та інших видів експертиз.

Важливе значення має положення ст. 97 КПК, яке встановлює, що одночасно з ухваленням рішення про по-рушення кримінальної справи або відмові в цьому приймаються всі можливі заходи щодо запобігання злочину або припиненню його.

У такий спосіб потреби практики, вимоги закону і ло-гіка розвитку науки викликали необхідність формування криміналістичної профілактики як окремої криміналістич-ної теорії, що досліджує