Реферат на тему

Криміналістика. Розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадань)

План

1. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань

2. Побудова слідчих версій і планування розслідування

3. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань

Література

1. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань

Одним з характерних видів слідчих ситуацій по даній категорії справ є обстановка, що характеризується недо-статньою поінформованістю про обставини розкрадання, що підлягають встановленню, великою кількістю пере-шкод в отриманні такої інформації. Найбільш істотними в цьому відношенні є труднощі, що виникають при отриман-ні відомостей про спосіб вчинення злочину, джерела роз-крадання, зв'язки між співучасниками та ін. Вирішення таких слідчих ситуацій має значення і для розслідування конкретного розкрадання.

У більшості випадків важливо враховувати можливос-ті вирішення завдань у певній слідчій ситуації, наприклад, з використанням «чинника раптовості».

Залежно від обізнаності (настороги) розкрадачів щодо загрози викриття їхньої злочинної діяльності та можливо-сті використання слідчим «чинника раптовості», до початку розслідування існують три основних види типових ситуацій:

1) по справах, порушених внаслідок документальної ревізії, інвентаризації, перевірок, які проводяться органа-ми прокуратури, контрольними органами, коли можливий початок розслідування не є раптовим для осіб, які можуть виявитися причетними до зловживань;

2) по справах, порушених внаслідок проведення оперативно-розшукової діяльності та виявлення ознак розкра-дання безпосередньо органом внутрішніх справ (співробіт-никами служби боротьби з економічними злочинами або служби боротьби з організованою злочинністю), коли скла-дається ситуація, при якій підозрілі у розкраданні та ін-ших злочинах особи не обізнані щодо можливого початку розслідування, в зв'язку з чим особливого значення набу-ває «чинник раптовості»;

3) по справах, які порушуються у випадках затриман-ня на місці злочину співробітниками органів, що не прово-дять цільові оперативно-розшукові дії (ДАІ, ППС, служби дільничних інспекторів та ін.), осіб за порушення ними пе-вних правил, що викликає підозру в причетності до зло-чинних дій. За даних умов «чинник раптовості» хоча і ви-являється щодо осіб, які підозрюються, однак його здійс-нення пов'язане з обмеженою інформацією про можливі злочинні дії. Виділяється також ситуація, коли криміналь-на справа порушується в зв'язку з перевіркою заяв, по-відомлень (громадян, службових осіб, у засобах масової ін-формації), явки з повинною. Залежно від конкретних об-ставин в подібних випадках «чинник раптовості» не має звичайної ефективності, особливо при зволіканні з ОРД і порушенням кримінальної справи.

Урахування даних ситуацій дозволяє точніше визна-чити умови збирання інформації, намітити порядок і по-слідовність проведення перевірочних дій, підготовчих і ор-ганізаційних заходів.

При очевидній відмінності наведених вихідних ситуа-цій загальними негайними завданнями на початку роз-слідування є такі:

1) встановлення номенклатури і місця знаходження документів (ручного і машинного обліку), в яких могли відобразитися ознаки злочину, і забезпечення їх цілості.

При цьому слід звернути увагу на необхідність до-слідження не тільки документів первинного (оперативного) обліку і бухгалтерської документації, а й планових, техно-логічних, виробничо-управлінських, статистичних, податко-вих