Реферат на тему:

Миротворча діяльність: організаційно-правовий аспект

Організація Об’єднаних Націй (ООН) була створена з метою позбавити наступні покоління від негативних наслідків війни. Події останніх десяти років показують, що ООН не завжди в змозі вирішити це завдання і на сьогодні її можливості в цьому напрямі не зростають. Усвідомлюючи необхідність змін у миротворчій діяльності, ООН перегля-дає свій підхід до механізму та принципів проведення миротворчих операцій [1, с. 12].

На прохання Генерального секретаря Група ООН по операціях на користь миру  (далі – Група), яка складається зі спеціалістів з різних аспектів припинення конфліктів, підтримки та будівництва миру, провела комплексний аналіз існуючої системи поперед-ження, локалізації конфліктів та відбудови миру з метою удосконалення прове-дення різ-них типів операцій з підтримки миру.

Матеріали та висновки, отримані в результаті дослідження, на нашу думку, безпо-середньо впливатимуть і на миротворчу діяльність України.

Для України її миротворча діяльність має основне значення, оскільки вона розгля-даєть-ся, з одного боку, як засіб зміцнення її національної безпеки через створення стабіль-ного зовнішньополітичного середовища, а з іншого – як її внесок у зміцнення загально-євро-пейської безпеки і побудову нової стабільної і безпечної Європи. Завдяки миротвор-чій діяльності Україна стверджує себе як повноправний суб’єкт міжнародних відносин, підвищує свій міжнародний авторитет і демонструє миролюбну політику.

Стратегічний курс України на європейську інтеграцію передбачає її активну політику та глибоке співробітництво в галузі безпеки з такими організаціями, як НАТО, ЄС, ОБСЄ. Очевидно, що саме в межах цих організацій формуватиметься майбутнє європейської безпеки [3, с. 1]. На рис. 1 показано частку участі Збройних Сил України в міжнародній миротворчій діяльності [3, с. 12].

Рис. 1. Частка участі Збройних Сил України в міжнародній миротворчій діяльності під егідою міжнародних організацій з 1992 р.

За визначенням Групи, миротворчі операції пов’язані з трьома головними видами діяльності:–

попередженням конфліктів і встановленням миру;–

підтримкою миру; –

будівництвом миру.

Термін „встановлення миру” розглядається в ситуації, коли конфлікт виник та має на меті наміри зупинити його за допомогою інструментів дипломатії та посередництва.

Підтримка миру – це дії, якими ООН займається вже понад 50 років і які в останнє де-сятиріччя трансформувалися з традиційної військової моделі забезпечення припинення вогню та роз’єднання сил після міждержавних воєн і внутрішніх конфліктів, увібравши в себе комплексну модель, що складається з військових та цивільних компонентів, які взаємо-діють між собою з метою встановлення миру в небезпечних умовах після грома-дянських воєн.

„Будівництво миру” – термін, що виник не так давно і який включає в себе діяльність, що проводиться після завершення або замороження конфлікту, з метою відновлення осно-ви миру та надання інструментів для того, щоб на цій основі збудувати щось більш зна-чи--ме ніж просто відсутність війни [4, с. 67].

До недавнього часу операції ООН з підтримки миру мали досить традиційні мандати на