Реферат на тему:

Міжнародне комерційне право як галузь права

Міжнародне комерційне право (МКП) історично розвивалося як частина приватного права.

Слід зазначити, що розподіл права на публічне і приватне є головною класифікацією норм і правових інститутів в країнах романо-германської (кодифікованої) правової системи, тобто в тих країнах, на право яких суттєво вплинула римська правова традиція.

Англо-американському праву розподіл на публічне та приватне право тривалий час був невідомий, оскільки за своїм походженням англо-американське (загальне, прецедентне) право є публічним, де рішення судів набувають після певної процедури рангу закону.

У наш час спостерігається зближення традицій розвитку права континентальної Європи і країн загальної системи права щодо розподілу на публічне і приватне право.

Міжнародне комерційне право (Commercial Law) тісно пов’я-зане з міжнародним економічним правом (Economic Law), господарчим правом (Droit publik Economoque), торговим правом (Trade Law) тощо. Спільним у цьому зв’язку є те, що серед суб’єктів права в тій або іншій мірі виступає держава. Але чим більше держава впливає на відносини між суб’єктами права, тим більше характер правового регулювання набуває публічності [42, c. , 8].

У сучасних міжнародно-правових концепціях предметом регулювання міжнародного економічного права є міждержавні економічні відносини, які складаються між державами як суб’єктами влади, державами і міжнародними організаціями, а також між цими організаціями. Від них відмежовуються майнові відносини міжнародного характеру між фізичними і юридичними особами різних країн, а також майнові відносини, у яких як суб’єкти комерційного права особливого роду беруть участь держави.

Ці відносини складають предмет міжнародного приватного й міжнародного комерційного права.

У більшості країн господарська діяльність, що здійснюється у вигляді промисла з метою одержання прибутку, регулюється нормами так званого торгового (комерційного права).

Ще в середні віки у зв’язку з розвитком торгівлі в Європі формувалося право торгового обігу, яке за колом суб’єктів поширювалося на осіб торгового звання і називалося правом торговців (jus mercaturae). У надрах торгового обігу серед купців з відносин довірчого характеру (фідуціарних) виникає такий важливий правовий інститут, як вексельне право.

Уперше розподіл приватного права на цивільне і торгове відбувся у Франції, коли внаслідок проведення кодифікаційних робіт у 1804 р. було прийнято Цивільний кодекс (кодекс Наполеона), а в 1807 р. — Торговий кодекс. Ці нормативні акти чинні у Франції і тепер.

Ситуація, коли в державі для регулювання однотипових майнових відносин використовуються одночасно два закони — цивільний і торговий, — спричиняє подвійність у приватному праві, його дуалізм. Шляхом дуалізму розвивається приватне право у Франції, Німеччині, Іспанії, Португалії, Японії та ін.

У Великобританії в процесі розвитку права відбувалося поглинання звичаїв прецедентним правом, тобто звичаї з ділової практики, що застосовувалася судом у вигляді норм звичайного права, перетворювалися на норми прецедентного права.

Фактично із звичаїв вийшли такі важливі інститути прецедентного права, як представництво, страхування, регулювання діяльності товариств.

У США з