Реферат на тему:

Деякі теоретичні аспекти застосування принципу "незворотності дії кримінального закону, який встановлює або посилює відповідальність"

Актуальним питанням сьогодення є відповідальність за злочинні діяння, вчинені під час Другої світової війни. Йдеться про компенсаційні виплати остарбайтерам. Питання про компенсації виникли після того, як потерпілі почали звертатися в суди з позовами проти німецьких підприємств. Понад дві тисячі підприємств, які використовували працю невільників, дали згоду виділити кошти для компенсації, зокрема найвідоміші з них це компанії Сіменс, Фольскваген, Даймлер-Бенц (Мерседес), БМВ, Дойче Банк 1.

Головну частку компенсаційних виплат виділила держава в особі Союзу німецької промисловості. Відповідно до домовленостей між урядом Німеччини та США, які, власне, виступали на переговорах представником остарбайтерів, мінімальний рівень фонду повинен становити щонайменше 10 млрд марок. Німеччина після виплати цієї суми вважатиметься вільною від будь-яких зобов’язань, спричинених іншими військовими злочинами (за військовими статтями).

Відповідно був прийнятий Закон ФРН про заснування федерального фонду "Пам’ять, відповідальність і майбутнє", який набрав чинності 12 серпня 2000 р. Відповідно до цього закону, цей Фонд відшкодовуватиме компенсаційні виплати особам, проти яких гітлерівська Німеччина вчинила злочинні діяння шляхом депортації, ув’язнення, експлуатації на роботі аж до повного знищення, а також інші порушення прав людини (так званим "остарбайтерам").

Цей приклад Німеччини став своєрідною ластівкою, і, відповідні зобов’язання взяла на себе також Австрія. 11 липня 2000 року Верховний суд Японії визнав право двох жінок з Південної Кореї одержати компенсацію за свою примусову працю під час Другої світової війни 2.

Можна передбачити, що подібні ситуації виникатимуть із розкриттям все нових і нових сторінок історії тоталітарних суспільств. Зокрема, Литва порушила питання про відшкодування збитків, завданих окупацією СРСР з 1940 по 1990 роки, які повинна виплачувати Росія як правонаступниця Радянського Союзу 3.

Постає питання: якою має бути природа рішень про компенсаційні виплати? Чи є часова межа щодо таких звернень про компенсацію, тобто, до якого періоду історії можна піднімати такі питання. Крім того, важливо враховувати, чи в кожному конкретному випадку йдеться про відповідальність за діяння, які на момент їх вчинення юридично не вважалися злочинними. Чи можна говорити, що набуває зворотної дії закон про відповідальність за злочини, вчинені під час Другої світової війни та відповідно право на компенсацію за спричинену шкоду?

Розглянемо як це питання регулюється в міжнародному праві. Відповідно до Конвенції "Про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства" від 26 листопада 1968 року, встановлюється принцип незастосування термінів давності до певних видів злочинів. Перелік таких злочинів подано у ст.  Конвенції. До них відносяться: а) військові злочини, як вони визначаються в Статуті Нюрнберзького міжнародного військового трибуналу від 8 серпня 1945 року і підтверджується резолюціями 3(1) від 13 лютого 1946 року і 95) від 11 грудня 1946 року Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй, а також, зокрема, "серйозні порушення",