Щоб стати адвокатом, необхідно або мати громадянство Франції або громадянство однієї з країн Спільного ринку за умов взаємного визнання дипломів про вищу освіту. Іноземці мають відповідати ряду особливих вимог та пройти перевірку.

Особа, що претендує на звання адвоката, не може бути засуджена за діяння, несумісні з гідністю і порядністю, а також за серйозні дисциплінарні або адміністративні проступки, чи покарана у зв`язку з банкрутством; не може вона займатися й діяльністю, що є несумісною з професією адвоката (наприклад бути підприємцем).

Кандидат на посаду повинен: мати вищу юридичну освіту (диплом магістра права), скласти вступні іспити (два письмових та один усний) в одному з регіональних центрів професійної підготовки, які працюють під егідою адвокатури та вищої школи, провчитися там рік, засвоїти теоретичний курс і пройти практичне стажування, скласти іспити (один письмовий і три усних). При додержанні цих умов, молодий юрист приймається до ордену адвокатів (колегії) та виголошує присягу такого змісту: “Присягаю, як адвокат, виконувати свої функції з гідністю, сумлінно, незалежно, чесно і гуманно”. Після цього молодий адвокат проходить ще дворічне стажування зі спеціальності і одержує посвідчення. Лише після цього його ім’я вноситься до списків ордену як повноправного члена.

Колегії адвокатів докладають чималих зусиль для організації високоякісної теоретичної підготовки (один рік), стажування (два роки), а потім і перепідготовки адвокатів, що практикують. Так, в Парижі функціонує обладнаний за останнім словом науки і техніки центр професійної підготовки, бюджет якого складає приблизно 20 мільйонів франків на рік (дві третини дає колегія, одну третину – держава). Вітриною професії називають утримуваний Паризьким орденом адвокатів інститут перепідготовки.

Школи формування (навчання) адвокатів створені в додатній кількості для всіх регіонів, де існують колегії адвокатів, і діють, у залежності від розмірів регіону, як регіональні або міжрегіональні.

Абітурієнти цих шкіл для вступу повинні вже мати чотирирічну університетську освіту і скласти досить непрості вступні іспити, серед яких головне значення надається усним іспитам, під час яких перевіряється не тільки рівень знань, а й інші характеристики абітурієнтів, що свідчать про їх, так би мовити, професійну придатність (швидкість реакції, логічність суджень, вміння сформулювати свої думки, засади світогляду, ставлення до прав людини тощо).

Програма навчання в школі розрахована на 1 рік освіти і поєднує теоретичне і практичне навчання за системою модулів.

Як бачимо, навчальний процес у школах формування адвокатів у Франції орієнтований на набуття студентами практичних навичок, вміння втілювати раніше набуті теоретичні знання на практиці.

Слід підкреслити, що французька система освіти адвокатів не припиняється із прийняттям випускника адвокатської школи до адвокатури і зарахуванням його до реєстру адвокатів-стажистів регіональної колегії адвокатів, а певною мірою тільки починається. Стажисти