Реферат на тему:
Правові заходи заохочення міжнародної технічної допомоги
Важливу роль у залученні міжнародної технічної допомоги відіграють правові заходи заохочення. Неоднозначно вони висвітлюються як в літературі, так і в законодавстві. Наголошується навіть на доцільності виділення "заохочувальних" правовідносин. На думку Г. Знаменського, у рамках цих правовідносин необхідно застосовувати заходи заохочення економічного характеру та інший позитивний правовий вплив. [1] Відтак вдосконалення заходів заохочення посідає значне місце в механізмі правового регулювання відносин щодо залучення міжнародної технічної допомоги.
Залучення міжнародної технічної допомоги сприятиме розвитку економіки України, підвищенню технічного та якісного рівня виробництва, підвищенню наукового потенціалу, ліквідації існуючих диспропорцій і дефіцитів на ринку України.
Система міжнародного заохочення залучення міжнародної технічної допомоги практикується в зарубіжних країнах уже протягом тривалого часу. В нашій країні тільки починають запроваджувати певні заохочення та стимули, які мають своє закріплення тільки в міжнародних договорах про надання міжнародної технічної допомоги та в листах митних та податкових служб. З метою врегулювання цих питань український законодавець підготував проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість"", де передбачив звільнення від податку міжнародної технічної допомоги, яка безоплатно надається донором реципієнту. Такі пільги також законодавець закріплює і в проекті Закону України "Про міжнародну технічну допомогу". На жаль, на сьогодні не має чинного нормативного акта на рівні закону, який би вирішив ці питання та сприяв залученню міжнародної технічної допомоги.
З метою розробки механізму звільнення від оподаткування та сплати мита, зборів та тарифів, який відображений у договорах про надання міжнародної технічної допомоги Україні, необхідно:
щоб виконавець програми надання міжнародної технічної допомоги України та реципієнт, визначений в рамках відповідної програми, мали легальний статус в Україні;
передбачити в міжнародних договорах положення про надання пільг у галузі зборів та мита.
Виконавцями робіт у рамках надання міжнародної технічної допомоги Україні в більшості випадків є іноземні суб’єкти. Винятком є лише ситуації, коли для надання міжнародної технічної допомоги створюються і реєструються в Україні спеціальні неприбуткові організації.
У постанові Кабінету Міністрів України "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги" міститься визначення виконавця, зокрема: виконавець – це будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з донором або уповноваженою донором особою та забезпечує реалізацію проекту (програми). Подібне визначення дається і в проекті Закону України "Про міжнародну технічну допомогу". А проте ні проект, ні постанова не конкретизує, хто ж саме може бути виконавцем. Законодавством також передбачено лише порядок акредитації виконавців юридичних осіб – нерезидентів. Щодо інших виконавців, то ні постанова, ні проект закону не врегульовує цього питання, тобто створюється прогалина в законодавстві.
Щоб вести облік виконавців, які працюють у рамках програм міжнародної технічної допомоги, тобто для легалізації іноземних організацій, було запропоновано