РЕФЕРАТ

На тему:

Поняття та види сільськогосподарських кооперативів

Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність широкого використання кооперативної форми організації праці в аграрному секторі економіки.

Історичний досвід розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні, економічно розвинутих країнах, засвідчує, що саме коопе-ратив, — основна мета якого — обслуговувати основну

діяльність членів сільськогосподарських кооперативів, може забезпечити їм реальний доступ до фінансових і матеріальних засобів. Він може й повинен стати зв’язуючи ланкою між приватним товаровиробни-ком і ринком, допомагаючи йому у сфері збуту продукції, в мате-ріально-технічному забезпеченні, кредитуванні, агрономічному та зоотехнічному обслуговуванні тощо.

Кооперативна форма організації праці в сільському господарс-тві є найефективнішою в зовнішніх відносинах виробників сіль-ськогосподарської продукції — Із збуту продукції, із придбання знарядь і засобів сільськогосподарського виробництва, викорис-тання складної техніки, організації взаємного кредитування селян-ських господарств тощо. Такі обслуговуючі кооперативи є досить дійовими за умови високого розвитку індивідуальних фермерських господарств, об'єднуючи їхні зусилля в окремій фазі виробничого процесу. Оскільки сільськогосподарське виробництво є сукупніс-тю багатьох різноманітних процесів, то і фермер може бути чле-ном одночасно кількох кооперативів, обслуговуючих його вироб-ництво.

Правовою основою функціонування сільськогосподарських ко-оперативів в Україні є закони України від 17 липня 1997 р. "Про сільськогосподарську кооперацію" та від 10 липня 2003 р. "Про кооперацію".

Закон "Про сільськогосподарську кооперацію", на відміну від загального кооперативного закону, регулює діяльність тільки одно-го виду кооперативів — сільськогосподарських. Він є комплексним нормативне-правовим актом, що регулює взаємозв'язані між со-бою земельні, майнові, трудові, організаційно-управлінські та інші відносини, які мають місце в сільськогосподарському кооперативі.

Надзвичайно важливим є повне і правильне визначення понят-тя кооперативу взагалі і сільськогосподарського зокрема, чітке з'ясування його ознак, що відрізняють кооператив від інших форм господарювання в сільському господарстві. Для цього потрібно розрізняти загальні (родові) ознаки кооперативу (характерні для всіх видів кооперативів) та специфічні (видові), які характеризують саме сільськогосподарські кооперативи.

Визначення кооперативу дається в кількох нормативних доку-ментах. Так, згідно із визначенням XXXI конгресу Міжнародного Кооперативного Альянсу, кооператив — це автономна асоціація осіб, які добровільно об'єдналися з метою задоволення своїх еко-номічних, соціальних і культурних потреб за допомогою підпри-ємства, що знаходиться у спільному володінні й управляється де-мократично1.

Закон України "Про кооперацію" визначає кооператив як юри-дичну особу, утворену фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх еко-номічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

На основі запропонованих дефініцій поняття кооперативу, ін-ших положень кооперативного законодавства можна назвати такі загальні ознаки кооперативу:

1. Кооператив — це, насамперед, добровільне об'єднання.

Лише шляхом об'єднання окремі особи можуть досягти постав-леної спільної мети, отримати прибуток, належно організувати працю, захистити свої інтереси. Проте не будь-яке об'єднання можна назвати кооперативом (громадське об'єднання є теж добро-вільним об'єднанням громадян): кооператив відрізняється від ін-ших об'єднань своєю персоналізованістю. Це означає, що коопера-тив