Акти цивільного стану

Акти цивільного стану за своєю сутністю є юридичною сукуп-ністю (комплексом обставин), що спричиняє виникнення, припи-нення, зміну тощо цивільних прав і обов'язків.

У ст. 49 ЦК акти цивільного стану визначаються як події та дії, що нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змі-нюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

До них, зокрема, належать: народження фізичної особи, вста-новлення її походження, набуття громадянства, вихід з грома-дянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання пов-ної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, виз-нання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлен-ня, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Перелік актів цивільного стану, встановлений у ст.49 ЦК, є примірним і може бути розширений у процесі тлумачення норм

ЦК. Наприклад, актами цивільного стану за своєю сутністю є виз-нання особи безвісно відсутньою, оголошення її померлою тощо

Деякі з актів цивільного стану підлягають державній реєстра-ції. Це стосується народження фізичної особи та її походження, громадянства, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. На відміну від загального переліку актів цивільного стану, перелік тих актів, що підлягають державній реєстрації, є вичерпним (ч. З ст.49 ЦК).

Державна реєстрація актів цивільного стану провадиться тери-торіальними органами РАЦС, утвореними органами виконавчої влади. Акти цивільного стану стосовно громадян України, що про-живають за кордоном, реєструються консульськими установами України.

Визнаються дійсними акти цивільного стану, вчинені за релігій-ними обрядами до утворення чи поновлення органів РАЦС (нап-риклад, під час Великої Вітчизняної війни на окупованих терито-ріях). Вони прирівнюються до актів цивільного стану, вчинених у органах РАЦС, і не вимагають наступної державної реєстрації.

Для вчинення запису акту цивільного стану громадянами мають бути надані документи, що є підставою для державної реєстрації цього акту (наприклад, довідка встановленої форми про народжен-ня чи смерть; спільна заява батька і матері дитини, які не перебу-вають у шлюбі одне з одним, про встановлення батьківства; рішен-ня суду про встановлення батьківства тощо), а також документ, що посвідчує особу заявника.

Зміни чи виправлення у записи акту цивільного стану вносять-ся органом РАЦС за заявою заінтересованих осіб (наприклад, у ра-зі помилки при запису), на підставі рішення суду чи на підставі рі-шень адміністративних органів, на підставі інших вчинених запи-сів актів цивільного стану (наприклад, у запис акту про народжен-ня вносяться зміни на підставі запису про встановлення батьківства або про усиновлення).

Відмова органу РАЦС внести у запис актів цивільного стану зміни чи виправлення може бути оскаржена до суду. На підставі су-дового рішення вносяться також виправлення або зміни у запис ак-ту цивільного стану за наявності спору між заінтересованими сто-ронами.

У разі втрати свідоцтва про державну реєстрацію акту цивіль-ного стану громадянину на його прохання може бути видане орга-ном РАЦС повторне свідоцтво на підставі запису актів цивільного стану, що зберігається в органах РАЦС.