Реферат на тему:

Загальна характеристика об’єкта контрабанди

Важливість дослідження об’єктивних ознак контрабанди полягає у тому, що вони мають вирішальне значення для правильної оцінки суспільної небезпечності діяння, кваліфікації злочину, призначення покарання.

Перш ніж приступити до характеристики об’єкта контрабанди, важливо з’ясувати питання що, власне, є об’єктом злочину.

Протягом останніх десятиріч у науці кримінального права переважала позиція, що об’єктом злочину є суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом і яким в результаті суспільно небезпечного посягання завдається чи може бути завдана шкода.

Проте, на нашу думку, ця позиція сьогодні не зовсім відповідає сучасним поглядам щодо оцінки соціальних цінностей. Вона дещо недооцінює значення людини у сфері соціального життя.

З прийняттям у 1996 році Конституції України встановлено кардинально нові ціннісні орієнтири. Людину визнано найвищою соціальною цінністю, а її права, свободи та їх гарантії мають визначати зміст і спрямування діяльності держави.

Об’єктом злочину, який найповніше порівняно з іншими елементами складу злочину відображає характер суспільної небезпечності вчиненого діяння, мають визнаватись не якісь абстрактні суспільні відносини, а конкретні людські, суспільні або державні цінності.

Об’єкт як елемент складу злочину – це цінності, що охороняються кримінальним законом, проти яких спрямовано злочинне діяння і яким воно може заподіяти шкоду. Структурну основу об’єкта злочину створюють суб’єкти суспільних відносин, блага, що їм належать, а також предмети, діючи на які винна особа посягає на ці блага [2, с.127].

Питання, пов’язані із визначенням об’єкта злочину, є одними з найбільш складних у науці кримінального права. Адже правильне встановлення об’єкта злочинного посягання має велике теоретичне та практичне значення. Це сприяє з’ясуванню соціально-політичної суті злочину, зокрема характеру і ступеня його суспільної небезпечності.

В юридичних джерелах радянського періоду, які стосуються проблем об’єкта злочину, дана “вертикальна” класифікація об’єктів. Розрізняють загальний об’єкт, родовий (іноді його називають груповим, або спеціальним) та безпосередній (у деяких джерелах – видовий). Такий поділ передбачає уточнення стосовно того, проти яких саме суспільних відносин безпосередньо і насамперед спрямований даний злочин, яким суспільним відносинам суспільства він завдає шкоди.

Загальним об’єктом злочинів визнається об’єкт, на який спрямовані всі злочинні посягання. Це вся сукупність суспільних відносин, що охороняються законом. Їх перелік містить ст.7 КК України (суспільний лад, політична і економічна системи держави, власність, особа, права і свободи громадян, правопорядок) [1, с.45].

П.С.Матишевський та Є.В.Фесенко вважають, що практично вся сукупність суспільних відносин не може бути об’єктом як елементом складу злочину. По суті, це об’єкт кримінально-правової охорони, який не слід ототожнювати з поняттям об’єкта злочину. Отже, для введення так званого загального об’єкта у “вертикальну” класифікацію об’єктів злочинів немає підстав. Ця класифікація, на їхню думку, охоплює лише два види об’єктів – родовий і безпосередній [2, с.129].

Як видається, не слід так категорично стверджувати, що немає підстав для введення загального об’єкта у “вертикальну”