РЕФЕРАТ

на тему:

"Чеське питання" під час першої світової війни.

Фактично до самого початку війни чеські національні сили трималися курсу на збереження Австро-Угорщини з наступною її трансформацією в федерацію. Лише напередодні 1914р. з'явилися проекти розв'язання чеського національного питання поза межами монархії. Чеська економічна й політична еліта претендувала на рівні з німецькими та угорськими панівними колами умови та можливості. Водночас чеським лідерам була притаманна достатня тверезість у виборі тактики та методів політичної діяльності.

Виступивши одними з ініціаторів війни, правлячі кола Австро-Угорщини сплатили за воєнну авантюру сотнями тисяч убитих і покалічених на фронтах, померлих від хвороб і голоду людей різних національностей. Парламент Цислейтанії припинив свою діяльність (до 1917 р.), конституційні свободи було обмежено, повсюдно діяли трибунали. Під час наступу російських військ у Галичині в 1914 р. посилилися репресії в Чехії. За антинімецьку орієнтацію заарештували лідерів младочехів К. Крамаржа, А. Рашіна та ін., яких звинуватили в зраді й засудили до страти. Тільки смерть імператора Франца Йосифа (листопад 1916 р.) зробила можливим їх звільнення.

Військово-бюрократичний режим Габсбургів для більшості чехів утілював у собі всі нещастя й лиха, пов'язані з війною. Економічні труднощі на теренах Габсбурзької монархії проявилися раніше, ніж в інших країнах, що воювали: промислові підприємства були мілітаризовані, в селян насильно реквізували продовольство. Антигабсбурзькі настрої та ідеї загальнослов'янської солідарності віддзеркалювалися в гаслах антивоєнних маніфестацій і страйків, акціях мобілізованих при відправці на фронт, дезертирстві й, нарешті, масових здачах чехів у полон на російському та сербському фронтах.

Війна змушувала чеських політиків зробити вибір між двома варіантами розв'язання "чеського питання " — або залишитися в складі монархії, або проголосити незалежну державу. Одна група політичних сил (аграрії, партії католицької орієнтації та соціал-демократи) розглядала майбутнє чехів крізь призму демократичної еволюції державного устрою Австро-Угорщини. Інша (здебільшого младочехи під проводом К. Крамаржа) — розраховувала на перемогу у війні держав Антанти та посилення позицій Росії в Центральній Європі, що мало привести до утворення союзу слов'янських держав (або Слов'янської імперії) під скіпетром династії Романових. Третій політичний напрям очолював лідер партії реалістів Т. Масарик, який вважав неминучою поразку та розпад Австро-Угорщини й утворення на її основі незалежних держав.

Лідер реалістів Т. Масарик виїхав за кордон у листопаді 1915р., заснувавши в Парижі центр національно-визвольного руху — Чеський національний комітет, який після приєднання групи словацьких політиків під проводом М. Штефаника перетворився на Чехословацьку національну раду.

Центром антигабсбурзької опозиції в чеських землях з 1915р. стала "чеська мафія " — досить розгалужена підпільна організація, яка збирала розвідувальні дані для Антанти. Восени 1916 р. провідні чеські політичні партії створили Чеський союз (об'єднання парламентських фракцій) у Відні та Національний комітет у Празі.

Важливе значення мала координація діяльності чеських і словацьких емігрантських