Тема: Статистика основних і оборотних виробничих фондів.
План:
Завдання статистики основних і оборотних виробничих фондів.
Класифікація національного багатства.
Оцінка основних фондів.
Показники стану, відтворення та використання основних фондів.
Показники ефективності введення в дію об’єктів основних фондів та технологічних процесів.
Показники використання оборотних виробничих фондів.
Індексний метод аналізу використання елементів оборотних фондів.
Джерела інформації про основні оборотні виробничі фонди.
1. Основні і оборотні виробничі фонди – важлива складова частина національного багатства та один з важливих елементів потенціалу країни.
Основні фонди багатократно використовується у виробничому процесі і переносять свою вартість на готовий продукт частинами. Зростання оснащеності підприємств основними виробничими фондами вимагає статистичного вивчення ефективності їх використання.
Оборотні фонди ( сировина, матеріали, паливо, енергія тощо) повністю споживання при виробництві продукту в границях кожного виробничого циклу, а їх раціональне використання сприяє підвищенню рівня економічної ефективності підприємств.
У завдання статистики основних і оборотних фондів входить:
визначення обсягу національного багатства;
класифікація та статистична оцінка основних фондів;
вивчення структури основних фондів, тобто характеристика співвідношення окремих їх класифікаційних елементів;
розрахунок показників стану, відтворення та використання основних фондів;
визначення показників економічної ефективності введення в дію об’єктів основних фондів та технологічних процесів;
розрахунок показників використання оборотних виробничих фондів.
2. Національне багатство – це розмір власності (державної та приватної) яка використовується державою чи населенням для збільшення свого капіталу. Його обсяг формувався на основі економічних відносин у вигляді купівлі чи приватизації природних ресурсів (земельних та лісових угідь тощо), будинків та споруд, предметів довготривалого користування, патентів, цінних паперів, коштовностей, а також поповнення запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо, тобто це сукупність нагромаджених в країні не фінансових і фінансових активів на визначений момент часу.
Вироблені матеріальні не фінансові активи складаються з основних виробничих і невиробничих фондів, оборотних виробничих фондів, матеріальних запасів невиробничого призначення, цінностей та особистого майна.
Невироблені матеріальні не фінансові активи – це земельні і лісові фонди, розвідані корисні копалини, гідроенергоресурси та рибне багатство.
3. За їх призначеннями основні фонди поділяються на виробничі і невиробничі.
Виробничі основні фонди беруть безпосередню участь у матеріальному виробництва, вони зношуються поступово, переносячи свою вартість на створюваний продукт частинами у вигляді відрахувань на їх амортизацію.
До невиробничих основних фондів, які використовуються для надання послуг, відносять фонди житлового та комунального господарства організацій, установ і закладів охорони здоров,я, освіти, науки, культури, мистецтва, фінансових, кредитних і страхових установ, органів управління і оборони, громадських об’єднань тощо, незалежно від зарахування їх на баланс виробничих чи невиробничих підприємств і організацій.
Класифікація основних фондів передбачає такі їх групи:
будівлі (включаючи житлові) та споруди;
передавальні пристрої, машини та обладнання;
транспортні засоби;
інструменти;
багаторічні насадження;
робоча і продуктивна худоба.
Основні фонди (виробничі та невиробничі) функціонуючи на протязі довготривалого часу поступово втрачають свою вартість через моральне і фізичне їх зношення. Тому їх вартісна оцінка проводиться за такими ознаками:
повною початковою вартістю;
повною відповідальною вартістю;
початковою вартістю за вирахуванням