Реферат на тему:

Вплив оподаткування на рівень сплати податків на підприємствах різних форм власності (на прикладі м. Києва)

Питання щодо оцінки реального податкового навантаження на мікрорівні залишається досить актуальним. Одні стверджують, що такий підхід неконструктивний, оскільки він не враховує корисності оберненого потоку благ, який отримують платники податків (юридичні особи) за рахунок бюджетних витрат [14]. Інші вважають існування юридичних осіб лише механізмом, що забезпечує передачу прибутків із підприємницької діяльності до безпосередньо власників бізнесу [2]. На нашу думку, підхід до оцінювання податкового навантаження і звідси вплив адміністративних важелів регулювання має зміст, оскільки саме підприємство (юридична особа) сплачує податки, включаючи податок на доходи фізичних осіб із зарплати найманих працівників. Крім того, юридична має деякі можливості, яких не має фізична особа (наприклад, отримання кредиту, подання позиву до арбітражного суду та інші). Що стосується податку на додану вартість (далі – ПДВ), то відповідно до механізму адміністрування він цілком перекладається на споживача, однак якщо порівняти попит на деякий товар за відсутності ПДВ і попит після його впровадження, то стає зрозуміло, що втрати від оподаткування несе як виробник, так і споживач унаслідок зменшення попиту після впровадження податку [3, с. 13]. У нашій роботі ПДВ також враховується під час оцінки податкового навантаження. Але у наведеній статистиці відсутня інформація щодо сплати соціальних платежів, які, по суті, є оподаткуванням фонду заробітної плати і тому повинні враховуватися при оцінці податкового навантаження [1].

Крім того, величина ставки оподаткування фонду оплати праці (ставка соціальних платежів) має суттєвий вплив на тінізацію економіки в цілому [9].

Зазвичай, податкове навантаження вимірюється відносно показників економічної діяльності підприємств прибутку або валового доходу, однак вважається, що величина валового доходу – більш об’єктивний показник економічної діяльності, оскільки підприємці схильні до зменшення бази оподаткування податку на прибуток підприємства і використовують значну кількість схем (завищення витрат на сировину, маркетингові та страхові послуги) з метою ухилення від сплати податку [12]. Внаслідок цього в останні роки рентабельність основних галузей економіки України показує стійку тенденцію до зменшення. Можливо, це пов’язано з недоліками податкового планування і контролю за комерційною діяльністю підприємств [8].

Виходячи з цього, деякі дослідники роблять висновок про правильний шлях розвитку вітчизняної економіки на підставі факту, що підприємці вкладають кошти у низькорентабельні або збиткові інвестиційні проекти [15]. Для аналізу діяльності таких підприємств можливе застосування іншого показника – соціально-податкового навантаження, який розраховується як співвідношення до валового доходу суми витрат з нарахування та виплати заробітної плати а також інших податкових та обов’язкових платежів [4].

З іншого боку, широко відомим фактом є значна тінізація української економіки та, за твердженням авторитетних зарубіжних організацій, Україна займає одне з перших місць за рівнем корумпованості органів державної влади і,