БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ І НАПРЯМИ її РОЗВИТКУ
Банківська система держави нагадує кровоносну систему людського орга-нізму, бо являє собою єдину систему, підпорядковану одній головній меті — забезпечувати ефективний обіг фінансових ресурсів у державі. Від того, нас-кільки раціонально організована банківська система, наскільки вона відпові-дає економічній політиці держави, етапу розвитку економіки, залежить ефек-тивність руху фінансових ресурсів і, в свою чергу, розвиток економіки.
Відповідно до досліджень теоретиків економічної науки, економічний розвиток суспільства зумовлений його історичним розвитком. На стан народ-ного господарства впливають не лише економічні, а й природно-географічні, національно-історичні та інші передумови. Отже, структура банківської систе-ми як частина економічної системи є результатом історичного розвитку. Од-нак банківська система не перебуває в статичному стані — вона постійно роз-вивається, як і економічні відносини у суспільстві.
На зразок побудови банківської системи високорозвинутих країн світу, Законом України "Про банки і банківську діяльність" передбачено створен-ня та функціонування дворівневої банківської системи України.
Перший рівень представлений Національним банком України з цент-ральним апаратом у Києві й територіальними обласними відділеннями, а та-кож розрахунково-касовими центрами в містах і районах. Другий рівень представлений комерційними банками.
Станом на 1 січня 2001 року в Україні зареєстровано 195 комерційних банків (203 — на початку 2000 року), із них фактично працюють 153 банки, тобто 78,5%'. Із загальної кількості банків 149 мають ліцензію НБУ на здійс-нення валютних операцій, що становить 76% комерційних банків.
В Україні банківські інститути не відзначаються таким різноманіттям, як у країнах Західної Європи, де можна виділити такі основні показники дивер-сифікованості банківської справи:—
різні форми власності — державна, приватна, змішана;—
різні масштаби діяльності — від міжнародного до локального (місцевого):—
розмаїтість видів кредитних установ за переліком виконуваних функцій — універсальні банки і спеціалізовані кредитно-фінансові установи (інвестиційні, іпотечні, зовнішньоторговельні банки, страхові й фінансові компанії, пенсійні фонди);—
різні розміри капіталу — від банків-гігантів до дрібних банків.
Банківська система України була утворена з уніфікованої системи, а зако-нодавчою базою передбачався лише загальний принцип побудови банківської системи і зовсім було відсутнє визначення структури другого рівня. До почат-ку 2001 року була відсутня як формальна, так і фактична спеціалізація банків, територіальна спеціалізація.
Однак комерційні банки України можна згрупувати за категоріями, наве-деними нижче: —
за формою власності: із 195 комерційних банків України (станом на 1 січня 2001 року) тільки 2 мають державну форму власності. Це державно-ко-мерційний банк Ощадбанк і Укрексімбанк. Інші банки — колективну форму власності; —
за приналежністю статутного фонду та способу його формування бан-ки в Україні можуть створюватися у формі АТ, пайових і кооперативних бан-ків. В Україні кількість пайових банків становить 13%. Акціонерних банків більше, тобто 87% від комерційних банків України. Сума капіталу банку (тобто його власних коштів) визначається акціонерами — учасниками банку, але не може бути меншою за розмір, встановлений НБУ. На 1