Курсова робота

Вивчення структурно-функціональних особливостей передміхурової залози людини на етапах онтогенезу

ЗМІСТ

І Розділ. Огляд літератури.

Анатомія передміхурової залози.

Фізіологія передміхурової залози.

ІІ Розділ. Методика та об’єкт дослідження.

Ін’єкційний метод дослідження передміхурової залози щурів в нормі.

Морфологічна будова паренхіми передміхурової залози щура в нормі.

Морфофункціональний стан передміхурової залози під впливом дії різних факторів.

ІІІ Розділ. Практична частина.

Ембріогену передміхурової залози.

Передміхурова залоза в дитячому і юнацькому віці.

Вікові зміни передміхурової заходи.

Кристалізація секрету простоти при клімаксі.

Ендокринна система і простата.

Висновки.

Література.

Додатки.

ВСТУП

Перед медико-біологічною наукою поставлені великі задачі. Однієї з них є проблема продовження повноцінного, творчого періоду життя, проблема боротьби з передчасною старістю.

Новим у геронтології можна вважати визнання неспроможності старих положень про стабільність людського організму у віці 25-50 років. Дослідження дозволяють розглядати старіння організму як тривалий, динамічний процес функціональних, морфологічних, біохімічних і психологічних змін, що накопичуються протягом усього життя індивідуума.

Процес старіння, починаючи з ранніх етапів онтогенезу, протікає нерівномірно. Повільні зміни функції, структури різних органів і поводження людини можуть змінюватися своєрідним стрибком, що особливо яскраво виявляється в період клімаксу. Інтенсивна вікова перебудова організму в цей період може приводити до зрушень, що виходять за рамки фізіологічних, і до різноманітних патологічних станів, що можуть виникати на молекулярному, клітинному, органному і системному рівнях.

Відповідно до сучасних уявлень, у механізмі старіння організму важливу роль відіграють зрушення в нейрогуморальній регуляції, в нейрогормональних зв'язках, нервовій регуляції трофіки тканин. З віком відбуваються різноманітні зміни в ендокринній системі. Значних зрушень зазнає функція розмноження, обумовлена станом системи: гіпоталамус — гіпофіз — гонади при інтегруючому впливі центральної нервової системи.

У складному ланцюзі фізіологічних змін репродуктивної системи визначене місце займає передміхурова залоза. Особливий інтерес до вивчення передміхурової залози виник у зв'язку з тенденцією її тканин до посиленого росту, що у літньому віці нерідко приводить до залозистої гіперплазії і раєу.

Разом з тим в опублікованих монографіях висвітлюються питання, що стосуються, в основному, так званої гіпертрофії (аденоми) простати. У посібниках і підручниках з фізіології й ендокринології дані про неї викладаються або стисло або не представлені зовсім.

В останні роки збільшилася кількість робіт з вивчення ендокринної функції простати, але досліджень, що узагальнюють отримані при цьому результатів, обмаль. Особливий інтерес представляє вивчення ролі простати в механізмі вікових порушень статевої діяльності. Володіючи рясною і різноманітною іннервацією і васкуляризацією, передміхурова залоза є периферичним статевим центром, що чинить як нервовий так і гуморальний регулюючий вплив на еректильну і еякуляторну функції чоловічого організму.

На підставі даних літератури і власних спостережень ми намагалися розглянути питання про роль передміхурової залози в організмі, її нейрогормональної регуляції, секреторної функції і впливу секрету простати на соматичні функції. Представлені дані про вікові порушення статевої діяльності, їх особливостей у клімактеричному віці, методи діагностики, роль передміхурової залози у виникненні статевих розладів у