РЕФЕРАТ

на тему:

Серологічні реакції, їх застосування в лабораторних дослідженнях

Серологічні дослідження — це методи вивчення визначених антитіл чи антигенів у сироватці крові хворих, засновані на реакціях імунітету (проводяться in vitro).

Серологічними методами (у діагностиці інфекційних захворювань) називають сукупність пробіркових реакцій, заснованих на АГ-АТ-взаємодії.

1) Направлені на виявлення в сироватці крові й інших рідинах організму АТ до АГ збудників інфекційних хвороб.

2) Пробірочні реакції, що мають метою виявлення в сироватці крові й інших субстратів розчинних мікробних АГ за допомогою стандартних імунних сироваток.

Серологічні реакції проводяться з використанням

1) АГ для пошуку АТ

2) АТ для пошуку АГ

3) IN VIVO (шкірні проби, РН in vivo ...)

4) серопрофілактика (введення АГ, АТ)

В серологічні методи не входять реакції, що ставлять на людях чи тваринах (реакція Шику, Дика), і серологічна ідентифікація культур мікроорганізмів (це один з етапів бактеріологічних методів).

КЛАСИФІКАЦІЯ СЕРОЛОГИЧЕСКИХ РЕАКЦІЙ

1. Двухкомпонентні

- прості (РА,РП)

- розеточні тести

- цитофлюоресцентні методи

- складні (РН /гемадсорбції, токсину, ...,РТГА,РНГА, реакція прямої імунофлюоресценції, реакції адгезії).

Реакції адгезії відрізняються взаємодією часток, наприклад, клітки, із серологически активною поверхнею, у т.ч. з інший кліткою.

2. Трикомпонентні

- прості

- реакція бактеріолізу,

- реакція коагглютинації

- складні

- реакція непрямий иммунофлюоресценции,

- РІА,

- РЕМА,

- літичні тести (РСК, визначення АОК за допомогою еритроцитарних Аг-ів),

- використання електронних парамагнітних і ядерно-магнітного резонансу),

Матеріал для серологічних реакцій:

- сироватка крові (парні сироватки). Заморозку протягом 10-14 днів.

- ліквор,

- сеча,

- фільтрат випорожнень,

- промивні води бронхів, порожнини рота, ковтки, носа /2640до/,

шлунка.

- Слиз (шийки матки, ... - тут АТ часом більше, ніж в сироватці)

Облік серологічних реакцій здійснюється відуально, іноді за допомогою лупи і рідко - мікроскопа.

При оцінці серологічних реакцій застосовують 3 головних критеорія:

- наявність і інтенсивність реакції (у плюсах і ін.),

- діагностичний титр, заздалегідь відпрацьований для всіх захворювань,

- наростання титру АТ протягом хвороби в 4 і більш рази.

У процесі оцінки серологических реакцій часто виникає необхідність диференціювання

1) специфічної реакції (на видові і типові антигени) від группоспецифичної (на міжвидові АГ) [Группоспец. АГ Salm. - табл.]

-- дифференцировка по моноспецифическим антисироватках,

-- по швидкості наростання титру АТ, що вище до специфічних АГ,

-- по реакції адсорбції АТ надлишком антигену

-- по легкості дисоціації ИК під впливом дисоціюючих факторів 

2) ІО на поточну інфекцію від ІО на перенесене раніше захворювання й імунізацію.

-- Оцінюють по темпі наростання АТ.

При постановці будь-який серологічних реакції паралельно з досвідом ставляться  _контролі на кожен компонент реакції:

- мікробна культура не повинна утворювати хлоп’я при аналогічному струшуванні;

- сироватка й антисироватка не повинні бути з хлоп’ями

(хлоп’я з'являються в процесі збереження білків у зв'язку з посадіпінним оголенням вуглеводних компонентів; вуглеводні компоненти

білків, будучи твердими розгалуженими